Ім'я Корнилій перекладається з латинської мови як "ріг". Священномученик Корнилій був єпископом у Римі з березня 251 року по червень 253 року. Його суперником був учений Новаціан. Корнилій вмер у вигнанні як сповідник. Згодом поширилася легенда про його мученицьку кончину. Вважалося, що його порох через кілька років був виявлений нетлінним і навіть благоухаючим. З тими ж, хто потім приходив помолитися на місце поховання священномученика, стали відбуватися чудеса - хворі, що молять про здоров'я, видужували, а каліки зцілялися. Але через п'ять років нетлінні останки з місця поховання зникли, і згодом вони не були знайдені.