Весілля короля Англії ЕДУАРДА II і ІЗАБЕЛЛИ ФРАНЦУЗЬКОЇ, дочки короля Франції ПИЛИПА IV ГАРНОГО.
Король і як монарх, і як чоловік був незначний, а 15-літня королева честолюбна й енергійна й прагнула відігравати помітну роль у керуванні країною. Королем управляли його фаворити-коханці, відносини з баронами були напруженими. Навіть у день весілля Едуард зволів розділити ложе не з молодою, а своїм фаворитом Пірсом Гавестоном. Поводження фаворита було настільки безсоромним, що його вигнали й пізніше вбили.
Спочатку королева намагалася примирити баронів з Едуардом, але коли на сцену вийшли нові фаворити - батько й син Диспенсери, Ізабелла разом із сином, майбутнім королем ЕДУАРДОМ III, виїхала у Францію до свого брата КАРЛА IV, де зібрала військо, з яким в 1326 році вдерлась в Англію й арештувала чоловіка.
Парламент на наступний рік змусив короля відмовитися від престолу, а новим королем був проголошений Едуард III. Ізабелла в цей час зблизилася із заколотним бароном Роджером Мортімером. Колишнього короля тим часом чекала жахлива смерть: його, мов куріпку, насадили на розпечений металевий прут.
Але ідилія призначеною регентшею Ізабелли з Мортімером теж тривала недовго. В 1330 році син взяв владу у свої руки: Мортімер був арештований і страчений, а королева піддана довічному ув'язненню. В останні роки свого життя вона постриглася в черниці.
Син же правив п'ятдесят років і почав Столітню війну із Францією, висунувши претензії на трон французьких королів після припинення династії Капетингів зі смертю Карла IV як онук Пилипа IV.