ЛЮДОВИК I БЛАГОЧЕСТИВИЙ
(невід. 778 - 840),
імператор Франкской імперії.
Він був п'ятою дитиною другої дружини КАРЛА ВЕЛИКОГО, але до моменту смерті батька залишився єдиним законним сином і успадкував імперію. Від двох дружин Людовик мав чотирьох синів, які двічі скидали батька із трону, але він щораз вертався до влади. Своє прізвисько одержав за заступництво церкви, був умілим полководцем, але не зумів утримати імперію від розпаду, що остаточно оформився три роки через після його смерті.
Старший син ЛОТАР зберіг імператорський титул і одержав Італію й землі уздовж Рейну й Рони (Лотарингію), ЛЮДОВИКУ НІМЕЦЬКОМУ дісталися землі до сходу, а КАРЛОВІ ЛИСОМУ - на захід від Рейну, давши початок трьом державам - Італії, Німеччині й Франції.