Віктор Павлович КОЧУБЕЙ
(22.11.1768 - 1834),
дипломат і державний діяч.
Кочубей був правнуком генерального українського судді Василя Леонтійовича КОЧУБЕЯ, що у свій час повідомив ПЕТРОВІ I про зраду гетьмана І. С. МАЗЕПИ. Сам Віктор Павлович почав дипломатичну кар'єру в 1784 році в російської місії у Швеції, потім служив у Лондоні, був призначений надзвичайним послом у Константинополь.
Коли імператором став ОЛЕКСАНДР I, став одним з найближчих його радників. Кочубей був призначений членом Державної ради, а з утворенням міністерств став першим міністром внутрішніх справ Росії (1802). В 1834 році він став канцлером по внутрішніх справах. У тому ж році він умер від припадку грудної жаби й був похований у церкві Св. Духа Невської лаври.