4 січня 1874 р. у Львові розпочало свою діяльність Літературно-Наукове Товариство імені Тараса Шевченка. Інколи датою створення вказують 23 грудня 1873р, тобто за юлінським календарем, що є некоректним, оскльки Львів ніколи не входив до Російської імперії і офіційний був григоріанський календар ще з кінця 16 століття.
Товариство було створене з метою «вспомагати розвою малоруської словесності» у відповідь на обмеження російським урядом сфери функціонування української мови. Заснування Товариства ініціювали кияни Володимир Антонович, Олександр Кониський та Михайло Драгоманов, а його фундаторами стали галичани Корнило Сушкевич, Степан Качала, Омелян Огоновський та Юліян Романчук.
При створенні Товариства полтавська землевласниця Єлисавета Милорадович із роду Скоропадських пожертвувала 20 тисяч австрійських крон. Найзначнішими меценатами Товариства, насамперед його друкарні, були Дмитро Пильчиків і Михайло Жученко, а фундаторами його будівель – Євген Чикаленко, Василь Симиренко, Павло Пелехін і Теофіл Дембіцький. Першим головою Товариства став Корнило Сушкевич, згодом його впродовж 16 років очолював Михайло Грушевський
У 1892 р. Олександр Барвінський та Юліан Целевич ініціювали перетворення Товариства на Наукове Товариство імені Шевченка (НТШ), яке стало першою українською академією наукПри ньому виникли історично-філософська, філологічна, математично-природознавчо-лікарська секції, 20 наукових комісій, Інститут нормальної та патологічної психології, Бактеріологічно-хімічний інститут, бібліотека та 5 музейних збірок
Дійсними та закордонними членами НТШ були 333 відомих науковця, зокрема Іван Франко, Макс Планк, Альберт Ейнштейн, Яків Бодуен де Куртене, Володимир Кубійович, Степан ТомашівНаукове товариство імені Тараса Шевченка ський, Томаш Масарик, Іван Пулюй, Володимир Вернадський, Аґатанґел Кримський. До 1939 р. Товариство видало книги 1172 назв, і серед них — «Українська Загальна Енциклопедія» та «Атлас України і суміжних земель», періодичні та серійні видання «Записки НТШ», «Хроніка НТШ», «Українсько-руський архів», «Етнографічний збірник» та ін., а також часописи «Діло», «Правда», «Зоря» та «Літературно-Науковий Вісник»
Під час окупації Галичини російською армією у 1914–1915 роках НТШ було закрите, а його друкарня та колекції — розгромлені. Після завершення українсько-польської війни 1918–1919 років польська влада заборонила Товариству видавати шкільні підручники та організовувати університетські курси для українських студентів. У відповідь члени НТШ створили у Львові Український таємний університет
Приєднання Західної України до СРСР призвело до «добровільної» самоліквідації Товариства 14 січня 1940 р. Декілька його чільних членів (Степан Рудницький, Антін Крушельницький, Кирило Студинський, Петро Франко) були знищені НКВС. Майно НТШ було передане Львівській філії АН УРСР. Під час нацистської окупації Товариство діяло нелегально
30 червня 1947 р. члени НТШ відновили його діяльність у Берхтесґадені у Баварії, згодом осередки Товариства виникли у Франції, США, Канаді та Австралії. Упродовж 1949–1993 років НТШ видало багатотомну «Енциклопедію українознавства». А в Україні Наукове Товариство імені Шевченка відновило свою діяльність у Львові 21 жовтня 1989 р