У 2011 році депутатами Партії Регіонів було зареєстровано проект Закону «Про засади державної мовної політики», що істотно розширював використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10%. Фактично закон мав звузити сферу використання української мови в рамках політики русифікації, яка проводилась проросійськими депутатами з числа Партії Регіонів та тодішнім Президентом України Віктором Януковичем. Наступним кроком русифікаторів було визнання російської другою державною мовою в Україні.

Ініціаторами та основними авторами закону стали відомі українофоби Сергій Ківалов та Вадим Колісніченко, який після початку російської агресії у 2014 році втік до Москви. Серед громадськості закон став відомим саме як "закон Колесніченка-Ківалова".

Під час підготовки цього закону автори апелювали до європейського законодавства, зокрема до Європейської хартії регіональних або  мов меншин, притому, що більшість норм закону були ноу-хау самих авторів.

Першу спробу  ухвалити закон була провалено через масові протести під стінами парламенту та блокування трибуни Верховної Ради опозицією 24-25 травня.

Закон  під номером №5029-VI була ухвалено Верховною Радою (з порушенням процедури голосування і зловживаннями, типовими для партії Регіонів) 3 липня 2012 року. Саме у зв'язку з цим законом голова фракції Партії Регіонів у ВР Михайло Чечетов сказав свою відому фразу "Развєлі іх как катят"

8 серпня 2012 року Президент України Віктор Янукович підписав "закон Колесніченка-Ківалова". В середовищі Партії Регіонів відверто говорили, що наступний крок - друга державна мова для російської.

Голова кримськотатарського Меджлісу Мустафа Джемілєв заявив, що даний закон є неприйнятним для кримських татар, в ой час, як Голова Верховної Ради АРК Крим Володимир Константинов заявив, що "кримчани з великою радістю сприйняли ухвалення парламентом країни в другому читанні довгоочікуваного Закону". У 2014 році Константинов став колаборантом, очоливши російську окупаційну Державну раду Криму.

Закон викликав протести серед українського суспільства, зокрема тривалі акції громадських активістів та опозиції в Києві біля "Українського дому".

28 лютого 2018 року Конституційний суд визнав неконституційним закон "Про засади державної мовної політики" і його дію було скасовано.