Альфред ХІЧКОК
/Alfred HITCHCOCK/
(13.8.1899 - 1980),
англійський кінорежисер. Батько фільмів жахів.
Йому жодного разу не дістався «Оскар» (був номінований 5 разів як кращий режисер), лише в 1967 році Американська академія кіномистецтв нагородила його призом Ірвінга Талберга, присуджуваним продюсерам. Як ніхто інший, Хічкок умів тримати глядача в постійній напрузі, створюючи у своїх картинах особливу атмосферу відповідно до правила: жах полягає не в злі, а очікуванні його.
Починаючи з п'ятого фільму, він майже щораз сам з'являвся в кадрі, але при цьому завжди включав ці епізоди в початок фільму, знаючи, що глядач уже чекає його появи на екрані, і тому не бажаючи відволікати його уваги від сюжетної канви.
Коли в 1940 році Хічкок уперше приїхав у Голлівуд, то жодна студія не побажала запропонувати йому роботу, вважаючи, що йому не вдасться зняти картину за голлівудськими стандартами. Зрештою був укладений 7-літній контракт із продюсером «Віднесених вітром» Девідом СЕЛЗНИКОМ.
Передбачалося, що першим буде знятий... «Титанік», але проект поховали, тому що продюсерові не вдалося знайти корабель для затоплення. Не знаю, як вам, а мені дуже жаль, що в нас немає можливості порівняти роботу майстра й ремісника.
Сам майстер саспенса (знайдіть український еквівалент цього англійського слова, адже не скажеш "напрягу") все життя боявся поліцейських. У дитинстві батько відправив його з листом у місцеву поліцейську ділянку, а там поліцейський прочитав послання й, ні слова не кажучи, закрив хлопчика в камері. Випустивши через 10 хвилин, він пояснив, що це була виховна міра: мовляв, таке відбувається з людьми, які роблять дурні вчинки.
Це із властивим Хічкоку гумором луною відбилося в одному із запропонованих ним варіантів напису на власному надгробному камені: «От як ми чинимо з поганими маленькими хлопчиками». Висікли ж на могилі слова «Я обмірковую сюжет».