Польський Сейм оголосив про скинення імператора МИКОЛИ I з польського престолу.
Національно-визвольне повстання 1830-31 р. у Польщі почалося із замаху на намісника Царства Польського великого князя Костянтина Павловича наприкінці листопада 1830 року. Спроба виявилася невдалою, але незабаром вся країна опинилася в руках повсталих.
Поштовхом до повстання послужила звістка про те, що Микола I вирішив направити польські війська на придушення революції у Франції. У грудні в Польщі було утворено «Патріотичне товариство», сформований національний уряд. Погрози царя покінчити із залишками самостійності Польщі привели до скинення диктатури генерала Хлопицького, що вступив у переговори з Миколою I, і проведенню масової маніфестації у Варшаві 25 січня на пам'ять декабристів. Саме тоді народилося гасло, звернене до російського народу: «За нашу й вашу волю!» Під тиском мас було прийнято й рішення Сейму.
У лютому в Польщу були послані війська під командуванням І. І. ДИБИЧА (після його смерті придушенням повстання керував І. Ф. ПАСКЕВИЧ). Після дев'яти місяців кровопролитних боїв повстання було придушено, конституція Царства Польського 1815 року скасована, сейм і польська армія ліквідовані, закритий Варшавський університет, установлений контроль над церквою.