Польський шляхтич Лєшек Дезидерій Владислав Городецький народився 23 травня 1863 р
у родовому маєтку в с. Шолудьки на березі Південного Бугу на Поділлі. Він навчався у реальному училищі Святого Павла в Одесі та на архітектурному відділенні в Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі (1890)
1891 р. Городецький оселився у Києві і тут упродовж 3 десятиліть спорудив близько 30 будинків, серед яких найвідомішими є Національний художній музей (1899), костьол Святого Миколая (1909), караїмська кенаса (1900) та його власний «будинок із химерами» (1903). Городецький також побудував жіночу прогімназію в Черкасах, гімназію та міську школу в Умані, лікарню в Мошнах, цукроварню у Шпикові, мавзолей Потоцьких у Печері, склепи на Аскольдовій могилі та Байковому цвинтарі у Києві, власну віллу в Євпаторії, каплицю в Рахнах-Лісових, 2 павільйони на Всеросійській виставці у Києві, греблі та шлюзи на волинських річках і низку споруд у Байбузах, Тулині та Катеринодарі. Він проектував, будував і реставрував прибуткові будинки, палаци, вілли, броварні, винокурні, цукроварні, холодильники та торгові ряди
Городецький був також підприємцем, співвласником збудованого за його проектом цементного заводу «Фор» на Куренівці у Києві (1898) та власником заводу вуглекислоти та штучного льоду у Сімферополі. Він одним із перших в Україні почав широко застосовувати у будівництві бетон і залізобетон, штучний камінь, теракоту й оздоблення з цементу. А київська будівельна контора Городецького на початку ХХ ст. забудувала чотирикутник у центрі міста між нинішніми вулицями Городецького, Хрещатиком, Лютеранською та Банковою
Художник, графік і фотограф, Городецький оформляв інтер’єри, виготовляв ювелірні прикраси, проектував меблі, писав акварелі, малював ескізи фресок, скульптур, вітражів, шпалер, тканин, взуття, одягу та театральних декорацій, оформляв книги й афіші, створював гравюри, карбував по каменю та гіпсу
Городецький був завзятим мисливцем і мандрівником і зі своїх подорожей Кенією, Афганістаном, Сибіром, Монголією, Тибетом, Середньою Азією, Алтаєм, Кавказом та Азербайджаном привозив екзотичні експонати та живих тварин, яких дарував київським музеям і зоопарку. На Лук’янівці у Києві він спорудив за власним проектом мисливський стрілецький тир (1893), згодом заснував у місті мисливський музей, а 1911 р. видав свою книгу «У джунглях Африки. Записки мисливця» про сафарі у підніжжя Кіліманджаро, проілюструвавши її своїми малюнками та фотографіями
Наприкінці весни 1920 р. Городецький виїхав із Києва до Варшави. У Польщі він збудував критий ринок і водогінну вежу в Пьотркові Трибунальському, електростанцію в Любліні, водогінну вежу в Радомі, курорт у Хелю, казино в Отвоцьку та лазню в Згіржу та розробив проект реставрації Вишневецького замку на Волині
1928 р. архітектор переїхав до Тегерана і там побудував залізничний вокзал, шахський палац, театр і готель. Наступного року він здійснив свою останню мандрівку — до Мазедарану на південному узбережжі Каспійського моря. Владислав Городецький помер у Тегерані 3 січня 1930 р