Микита Якович БІЧУРІН
(у чернецтві — ІАКІНФ)
(9.9.1777 — 1853),
вчений-китаєзнавець, історик, перекладач, член-кореспондент Російської АН (1828).
Чуваш по національності, він народився в родині диякона, закінчив Казанську духовну семінарію (1799), уже через три роки став архімандритом, настоятелем Вознесенського монастиря біля Іркутська, ректором Іркутської духовної семінарії, потім переведений у Тобольськ.
В 30 років батько Іакінф призначений главою російської духовної місії в Пекіні. З 1808 по 1820 рік він вивчав мову, історію, філософію й культуру Китаю, інших країн Далекого Сходу, Центральної й Середньої Азії, продовжував потім свої праці під час сибірських експедицій, готував до друку свої рукописи.
Він зустрічався з декабристами, серед його знайомих були ПУШКІН, байкар КРИЛОВ. Повністю оцінити його науковий внесок можуть тільки фахівці, але шість присуджених Демидовських премій говорять самі за себе.