Михайло Федорович РОМАНОВ.
(22.7.1596 - 1645),
перший цар з роду Романових.
Романови правили Росією три сторіччя, перший з них - більше 30 років, але мало хто впевнено назве його ім'я, тоді як саме за Михайла поклав своє життя Іван СУСАНІН. По поширеній думці, перший з Романових зійшов на трон у Неясний час нерозумним отроком (навіть сучасний біограф іменує його 15-літнім царем, хоча вінчання на царство пройшло за день до 17-річчя царя) і потім сліпо додержувався боярської волі.
Адже й насправді ніхто з мавших тоді силу не бачив у ньому правителя Русі: одні, включаючи батька Михайла митрополита ФІЛАРЕТА, закликали на трон польського королевича ВЛАДИСЛАВА, другі на чолі із князем Дмитром ПОЖАРСЬКИМ підтримували шведського королевича КАРЛА-ПИЛИПА, треті - "Злодійчука", сина Марії МНІШЕК від шлюбу із ЛЖЕДМИТРОМ ІІ, а члени Боярської думи й самі були не проти зайняти трон, що пустує. Вибір зробив народ в особі Земського собору 1613 року, що вирішив - тільки молодший Романов по своєму положенню може бути спадкоємцем колишніх царів.
Рід Романових вів свій початок від боярина Андрія КОБИЛИ, згаданого в літописі 1347 року. Вслід йому йшли сподвижник Дмитра ДОНСЬКОГО Федір КІШКА, потім Кошкіни, Захар'їни, Юр'єви й самі Романови. Прізвище у колишні століття передавалися по імені або прізвиську діда, і Михайло став представником 9-го покоління роду. Близькість до влади могла бути благом, але найчастіше оберталася й злом: при БОРИСОВІ ГОДУНОВІ рід Романових ледь не був переведений по підозрі в знахарстві.