Розстріл царськими військами мирної демонстрації в Петербурзі (Кривава неділя, 9 січня по ст. ст.).
Січень 1905 року в Петербурзі почався страйком на Путиловському заводі, що вимагав встановлення 8-годинного робочого дня, гарантованого мінімуму зарплати, скасування обов'язковості понаднормових робіт і т.д. По заклику Петербурзького комітету більшовиків пролетаріат міста підтримав страйкуючих загальним політичним страйком, у якій незабаром брали участь 150 тисяч чоловік.
У цей час піп ГАПОН запропонував робітникам план організації мирного ходу до царя. Був складений текст вірнопідданської петиції царю. На робочих зборах Петербурга в петицію під впливом більшовиків були поряд з економічними вимогами включені й політичні: передача землі селянам, скликання Установчих зборів, свобода слова, друку, робочих союзів, припинення війни з Японією, відділення церкви від держави (а як же піп Гапон?).
Царський уряд був наляканий розмахом страйкового руху: Петербург був оголошений на воєнному стані, у місті було зосереджено понад 40 тисяч солдатів і поліції. Проведення демонстрації в цих умовах носило провокаційний характер. 8 січня більшовики звернулися з відозвою, у якому говорилося, що робітники доможуться звільнення не подачею петицій, а тільки збройним повстанням народу проти царату.
Але значна частина робітників ще вірила в царя, і запобігти демонстрації не вдалося. Увечері того ж дня до голови комітету міністрів С. Ю. ВІТТЕ прибула депутація інтелігентів, у яку входив А. М. ГОРЬКИЙ, із проханням запобігти кровопролиттю. Вітте відіслав депутацію до міністра внутрішніх справ СВЯТОПОЛК-МИРСЬКОМУ, але останній навіть не прийняв її.
Зранку робітники всіх районів Петербурга рушили до Зимового палацу, разом з ними йшли жінки, діти, старі; люди несли корогви, ікони, царські портрети, співали молитви. Усього на вулиці вийшло понад 140 тисяч чоловік. В 12 годин дня кавалерія атакувала хід біля Нарвських воріт, піхота дала п'ять залпів. Гапон, що йшов з колоною Нарвського району, зник. Через годину біля Троїцького моста були зустрінуті вогнем колони Виборзької й Петербурзької сторін.
В 2 години дня частини Преображенського полку, що стояли біля Зимового, дали три залпи по людях, що перебували в Олександрівському саду, біля Палацового мосту і будинку Головного штабу. Олександрівський парк був засіяний сотнями вбитих і поранених, кавалерія й кінні жандарми рубали робітників шашками, добивали поранених, не щадячи ні жінок, ні дітей, ні старих. Залпи гриміли на Невському проспекті, на Морській і Гороховій вулицях, біля Казанського собору. У підсумку 9 січня було вбито більше тисячі й поранено більше 2 тисяч чоловік.
Кривава розправа сколихнула всю країну, робітники найбільших промислових центрів відповіли загальним політичним страйком, у якому брали участь 440 тисяч робітників. Так почалася перша російська революція 1905-07 р.