РУДОЛЬФ II
/RUDOLF II/
(18.7.1552 - 1612),
імператор Священної Римської імперії (1576-1612) з династії Габсбургів.
Він зовсім не годився на роль правителя, тому що постійно перебував у меланхолії (або попросту депресії), наприкінці життя розбавленої приступами божевілля.
Коли зійшов на престол, говорив посланцю ІВАНА ГРОЗНОГО: "Сподіваємося, що ми з вами будемо в любові; а до приїзду наших послів, ви б на вбогу Ливонську землю меча й вогню не посилали". Поки імператор міркував, кого б послати, одні з послів ПОМЕРЛИ, а інші виявилися хворі. Рудольф з більшим задоволенням спілкувався із ученими й художниками, яких захищав, чим розбирався в державних справах.
Цим скористався його рідний брат МАТВІЙ, що домігся для себе в міжусобній боротьбі Австрії, Угорщини, Моравії й Чехії. І цього досяг Матвій, що був безвладною людиною, позбавленою всякої ініціативи й самостійності, що лише підкреслює далекість Рудольфа від таких високих матерій як політика.