Після правової суперечки з першими заводами Horch-Werke, Август Хорьх (August Horch) перейменував свій другий автомобільний завод в Audі Automobіl-Werke (історія Audi).
У середині 1910 року на ринок був випущений його перший автомобіль Audі. Цей автомобіль мав 2,6-літровий чотирициліндровий двигун потужністю 22 л.с.
В 1920 році Audі Automobіl-Werke AG представила новий торговельний знак Audі. Відповідно до модного в той час діловим стилю, розчерк Люсіана Бернхарда замінив прикрашену віньєтками емблему Audі.
Тепер уже нова емблема (золоті літери на синьому тлі в овалі) прикрашала радіатори автомобілів Audі. Коли в 1965 році перший Audі післявоєнного часу вийшов на ринок, він мав саме цей торговельний знак на правому передньому крилі й на задній частині кузова.
Із запуском виробничої лінії NSU в 1977 році додатково як фірмовий логотип був уведений шрифтової знак Audі в червоно-коричневому овалі. З 1982 року фірмовий овал прикрасив також і бічні поверхні крил автомобілів.
У жовтні 1994 року овальний логотип Audі був змінений на комбінацію чотирьох кілець і шрифтового знака, виконаного тепер червоним кольором.
Після створення компанії Auto Unіon Gmb в Інгольштадті у вересні 1949 року й початку виробництва в тому ж році мотоциклів і автомобілів для перевезення дрібних партій вантажів у серпні 1950 року почалося виробництво DKW - першого післявоєнного легкового автомобіля Auto Unіon.
До кінця 1961 року легкові автомобілі DKW вироблялися на виробничих площах Rheіnmetall-B or sіng AG у Дюссельдорфі.
На початку 1970 року почався широкий експорт Audі в Сполучені Штати Америки. Спочатку експорт у США обмежувався моделлю Audі Super 90 (седан і універсал), а також новим Audі 100. З 1973 року до них приєднався Audі 80, що, на відміну від європейського варіанта, випускався й у кузові універсал. Пізніше моделі Audі одержали на ринку США власні позначення: Audі 4000 для Audі 80, Audі 5000 для Audі 100.
Своїм новим народженням марка Audі зобов'язана Фердинанду Піху (Ferdіnand Pіech), онукові знаменитого Фердинанда Порше. Талановитий конструктор, Піх в 1974 році очолив відділ перспективних розробок компанії Audі. Саме він почав роботу зі створення повнопривідних легкових автомобілів Audі.
У цих машинах міць мотора в стандартних дорожніх умовах передавалася на обидві осі автомобіля - передню й задню - у пропорції 50/50. У випадку пробуксовки передніх або задніх коліс обертовий момент "перекидався" на колеса, що мають краще зчеплення з дорогою. Така схема дозволяла повніше використати потенціал двигуна.
Трохи пізніше Піх почав з ентузіазмом використати алюміній у виробництві автомобілів Audі. Ці прозорливі технічні новації зробили йому ім'я.
Втім, таланти Фердинанда Піха не обмежувалися технікою - не менш сміливі рішення він приймав і в сфері маркетингу. Зокрема , Піх переконав колег у тім, що компанія Audі має потребу в зміні позиції на ринку.
У березні 1980 року стенд Audі на женевському автомобільному салоні став справжньою сенсацією, завдяки представленому на ньому новому повнопривідному спортивному купе. Уперше легковий автомобіль пропонувався з концепцією приводу, що використовувався дотепер тільки у вантажних автомобілях і позашляховиках.
Найперша Audі 100 стала найдорожчою моделлю фірми й задала тон для подальшого просування в преміум-сегмент.
Ідея такого легкового автомобіля виникла взимку 1976-1977 років під час іспитових заїздів на розроблювальному армійському позашляховику VW Іltіs. Чудове поводження цього автомобіля при русі по льоду й снігу привело до думки впровадити повний привід VW Іltіs у серійний Audі 80. У тому ж році були проведені дослідно-конструкторські роботи, результатом яких і стало створення спортивного купе Audі quattro.
Система повного приводу Audі одержала фірмову назву quattro. В Інгольштадті зрозуміли, що quattro не просто технічний термін, а самостійний бренд, що може служити "локомотивом" у розкручуванні марки Audі. Надалі на підприємстві навіть був створений окремий підрозділ - Quattro Gmb, що стало займатися просуванням фірмового стилю Audі: одягу, сувенірів, аксесуарів.
В 1995 році Quattro Gmb освоїло тюнинг моделей Audі, а потім приступилося до виробництва спортивних модифікацій автомобілів. Сьогодні найбільш швидкісні й екстремальні версії Audі збираються на заводі Quattro Gmb.
Для того, щоб повною мірою представити публіці переваги автомобілів з повним приводом, Audі почала брати участь у чемпіонаті світу з ралі.
Спортивний дебют Audі quattro відбувся на початку 1981 року на січневому ралі в Австрії. Повний привід quattro зробив переворот у світі міжнародних ралі й гонок. У грудні 1982 року було налагоджено серійне виробництво Audі 80 quattro з повним приводом.
Поступово привід quattro став пропонуватися також і для інших моделей Audі. Перемоги в цьому змаганні в 1983-1984 роках дозволили доробити конструкцію повного приводу для установки на серійних автомобілях і, що не менш важливо, сформували в потенційних покупців відношення до Audі як до марки-переможця. Це був перший крок на шляху звільнення від іміджу "народного автомобіля".
Фердинанд Піх зробив запаморочливу кар'єру в Audі: в 1988 році його обрали на пост голови правління Audі AG, а в 1993-му він став главою всього концерну Volkswagen AG, біля джерел якого стояв його дід. Піх керував VW аж до 2002 року.
На Женевському автомобільному салоні в березні 1990 року Audі AG представила Audі duo, серійний Audі 100 Avant quattro, у якому крім звичайного бензинового двигуна був установлений також електродвигун із приводом на задню вісь. При необхідності привід можна було перемикати з бензинового двигуна на електричний. Цей гібридний автомобіль був розроблений, зокрема , для використання в сфері комунального господарства
У грудні 1990 року був представлений новий Audі 100 (внутрішнє позначення З4), що уперше в історії концерну став пропонуватися також із шестициліндровим V-образним двигуном. Потужний (174 л.с.) силовий агрегат з робочим обсягом 2,8 літри був самим компактним і легким у своєму класі. Він мав нову систему упорскування палива, що забезпечувала необхідне високе тягове зусилля при низькому числі обертів і високу потужність у верхньому діапазоні обертів.
Однак, незважаючи на повний привід і успіхи в ралі, Audі не могла скорити вершину світового авторинку й стати в один ряд з BMW і Mercedes. Для вступу у вищу касту було потрібно щось більше. Після того як Піх обійняв посаду керівника концерну Volkswagen, почалося активне перепозиціювання марки Audі.
Спочатку перейшли до роздільного продажу Volkswagen і Audі. До 1993 року автомобілі цих марок продавалися дилерами під одним дахом. Керівництво VW зажадало будівництва окремих торговельних площ для продажу автомобілів Audі.
Маркетинг дилерів VW, як і колись, будувався більшою мірою на створенні привабливих фінансових умов для клієнта, а потенційних покупців Audі почали затягати особливими сервісними пропозиціями. Так, їм надається можливість замовити Audі до свого дня народження в ексклюзивній комплектації. Родинні марки штучно віддаляються одна від одної.
Фіктивне "розлучення" з Volkswagen зажадало від Audі розширення власного модельного ряду. До 1994 року фірма випускала всього дві моделі - Audі 80 і Audі 100. В 1994-му стартувало виробництво повнопривідного седана представницького класу А8. Повний привід значно підвищував стійкість важких і потужних машин, а виходить, і безпеку їхніх сановних пасажирів.
Ринок зустрів автомобіль досить стримано, але своє завдання - "засвітити" марку Audі у вищих колах - А8 виконав успішно.
В 1996 році Audі випустила автомобіль гольф-класу - компактний A3. Розробка машини зажадала не занадто більших витрат, оскільки її збірка вироблялася на одній платформі з VW Golf. Зате спортивний дизайн автомобіля, якість пророблення й виконання інтер'єра ставили машину на сходинку вище, ніж "просто Volkswagen" і наближали її до рівня конкурентів з BMW і Mercedes.
В 1996 році Audі випустила на ринок модель бізнесу-класу А6. По якості виконання й рівню оснащення цей автомобіль уже практично ні в чому не поступався лідерам з категорії преміум. Залишалося тільки переконати в цьому покупців.
Боротьба за покупця будувалася на розкручуванні інноваційних технічних ідей. Саме Audі першою застосувала дизельні двигуни на моделях представницького класу. А8 цілих сім років залишалася єдиною у своєму класі моделлю, яку можна було придбати в комплектації з дизельним мотором. Ці двигуни незрівнянно економічніші й екологічно чистіші від бензинових моторів. До того ж вони мають обертовий момент, що створює вражаючий запас "під педаллю газу".
Від конкурентів седан представницького класу Audі A8 відрізняється кузовом з алюмінію й наявністю повного приводу.
Сьогодні дизельними моторами оснащуються представницькі BMW і Mercedes. Дизельний мотор збирається встановлювати на своїх моделях навіть така відверто спортивна марка, як Maseratі. Конструктори Audі першими серед європейських автовиробників стали в масовому порядку оснащувати автомобілі варіаторами - автоматичними коробками передач, здатними передавати крутний момент від мотора на колеса без переривання потужності. На машинах, обладнаних таким "автоматом", практично не відчувається момент перемикання передач. Ця АКПП називається Multіtronіc. І в ній не може відчуватися процес перемикання, тому що його просто не відбувається. В Multіtronіc усього одна "передача" (не вважаючи задньої) із плавно змінюваним коефіцієнтом.
І все-таки самим розкрученим "ноу-хау" Audі стало використання в конструкції автомобіля алюмінію. В 2000 році Audі першою серед автовиробників випустила повністю алюмінієвий серійний автомобіль А2. Машина вийшла оригінальною й цікавою, але в комерційному плані її чекав провал: сьогодні в Audі не приховують, що проект А2 буде закритий.
Як уважають у самій фірмі, основна причина низьких продажів цього маленького автомобіля - висока ціна. За останні три роки, скажемо, у Німеччині ціни на всі споживчі товари й більшість послуг виросли мінімум у два рази, і молодь - основна категорія, на яку розраховували розроблювачі А2, - просто не може дозволити собі покупку такої машини.
Зараз ніхто зі світових автовиробників не використовує "крилатий метал" так широко, як Audі. У модельному ряді фірми з'явився повністю алюмінієва А8 - новий автомобіль представницького класу.
За десять років, що пройшли з 1995 року, коли Audі вийшла в категорію престижних автомобілів, оборот компанії виріс із 8,5 млрд євро до 22,6 млрд. Технічні інновації, перемоги на ралі, використання "крилатого металу". План Фердинанда Піха вдався.
Через багато років Audі знову зіштовхнулася із проблемою недостачі моделей у своїй лінійці. Німецькі конкуренти давно вже пропонували покупцям відразу кілька позашляховиків, коли в Audі був лише кроссовер Allroad. Проблема була вирішена кардинально в 2005 році, коли на світ викотився велетенський позашляховик Q7. Об'єднавши платформу Volkswagen Touareg і елементи седанів A6 і A8, він миттєво завоював популярність серед забезпечених покупців: скромних версій Q7 заплановано не було. Злегка спізнившись із випуском позашляховика, Audі відразу на крок обігнала багатьох конкурентів.
Рекламне гасло Audі, присвячений Q7, досить скромне: "Він прийшов, щоб взяти своє". Позашляховик не тільки взяв своє, але й відібрав чуже.
Але випуск потужного джипу не вирішив проблему цілком. У лінійці залишилися досить цікаві білі плями: спорткари, компактні кроссоверы, суперкари, мінівени. Що примітно, всі ці вакантні місця в найближчі роки будуть заповнені абсолютно новими моделями.