Михайло Федотович КАМЕНСЬКИЙ
(1738 - 24.8.1809),
генерал-фельдмаршал, граф.
Фельдмаршальський жезл і графський титул дісталися йому після вступу на російський престол імператора ПАВЛА I. Ім'я Каменського взагалі ж згадується в літературі значно рідше, ніж більшості інших російських фельдмаршалів. Його предки приїхали в Росію з Німеччини в XIII столітті. Палка, крута вдача Каменського, розум швидкий, проникливий, зразкова хоробрість ще замолоду вивели його з кола людей звичайних.
Два роки він служив волонтером у французькій армії, брав участь у Семирічній війні із Пруссією, в 28 років одержав чин бригадира. Як воєначальник особливо вирізнився під час російсько-турецьких війн у правління КАТЕРИНИ II.
Але після кончини князя ПОТЬОМКІНА Каменський не погодився визнати верховенство генерала М. В. КАХОВСЬКОГО, за що й був звільнений зі служби. Коли в 1806 році була оголошена війна із Францією, про Каменського згадали знову, і він був призначений головнокомандуючим армією. Пробувши на цьому пості всього шість днів, Каменський під приводом хвороби склав із себе командування армією напередодні бою в Пултуська й виїхав у свій орловський маєток, де потім і був убитий одним зі своїх двірських.
Він не був обділений чинами й нагородами, розбирався в тактиці, але все-таки не став в один ряд з видатними російськими полководцями.