23 січня 1899 року було зібрано перше авто Opel (історія Opel).

Було зібрано перше авто Opel (історія Opel).
У лісах на півдні Німеччини уздовж берегів Рейну лежить горбкувата місцевість, названа Оппель або Оббель. Кілька століть назад, після європейської тридцятирічної війни, відставні солдати зайнялися там фермерством. Незабаром новоявлених селян стали називати опелями.

Якийсь Тонгез Опель вирішив, що порпатись в землі - не саме чоловіче заняття для його сина, і відправив його вчитися. Син виріс і став фабрикантом. Робив він капелюха для жителів невеликого містечка Руссельсхайма, для чого побудував у ньому спеціальну фабрику. 9 травня 1837 року в його родині народився син, якого назвали Адам. Коли прийшов час, Адама відправили у Францію, де той познайомився з останнім чудом техніки - швейною машинкою.

Повернувшись додому в 1862 році, Адам Опель пристосував швейну машинку для виробництва капелюхів і заснував компанію Opel, на якій організував виробництво верстатів для випуску головних уборів. Ця компанія стала найбільшим виробником капелюхів у Німеччині.

В 1884 році на виставці у Франції Адам познайомився з велосипедом і зайнявся новою ідеєю - випуском велосипедів. П'ять синів Адама з дитинства допомагали батькові на фабриці, а у вільний час розважалися, катаючись навколо будинку на велосипедах. Саме вони популяризовали велоспорт у Німеччині й незабаром стали першими чемпіонами. Завдяки успіхам братів марка велосипедів Opel незабаром стала відомою на всю Європу.

Опелі першими запропонували використати в колесах велосипедів нові шини з наповненням повітря конструкції англійця на прізвище Данлоп в 1890 р. Фабрика випускала 2000 велосипедів у рік і була, крім того, найбільшим у Німеччині виробником швейних машин і велосипедів аж до смерті Адама Опеля 8 вересня 1895 року. Адам Опель помер у віці 58 років, залишивши налагоджене виробництво в спадщину синам.

Як чемпіонів з велосипедних перегонів братів Опель запросили в 1897 році на Берлінський автосалон, де вони вперше побачили самохідні екіпажі й зайнялися новою ідеєю - налагодити випуск автомобілів.

Свою діяльність на автомобільному шляху два брати Опель - Карл і Вільгельм почали з купівлі в 1898 році фабрики Лутцмана, на якій по ліцензії стали збирати свій перший автомобіль - саморушний екіпаж конструкції Лутцмана. Перше авто було зібрано в 1899 році. Із цього моменту і йде відлік історії автомобілів марки Opel.

Перший одноциліндровий Lutzman Opel 1899 р. мав горизонтально розташований під сидінням мотор, що заводився вручну. Для цього був потрібен величезний маховик - інших стартових пристосувань не було. Конструкція виявилася дуже "сирою", розпродавалася погано, і фінансові проломи доводився затикати за рахунок доходів від реалізації велосипедів і швейних машин. Незабаром випуск лутцманівських візків вирішено було припинити.

Однак перша невдача не зупинила братів Опель. В 1900 році Карл Вільгельм і Фріц привезли з Парижа контракт із французьким автомобільним заводом Darrak. А в 1902 році на німецькому ринку з'явився Opel Darrak, повністю зібраний у Німеччині. Справи фірми пішли в гору, і брати прийнялися за розробку власних моделей. В 1906 році минув строк контракту із французами, але до цього часу Opel твердо стояв на ногах і не потребував сторонньої допомоги.

У ті роки Opel був знаменитий не стільки виробничими досягненнями або комерційними успіхами, скільки азартом, з яким фірма брала участь у спортивних заходах. Перемога в гонці на приз кайзера Вільгельма в 1907 році значно підняла престиж підприємства. При створенні витончених автомобілів 1908 року були використані конструктивні особливості автомобіля-переможця в гонці 1907 року. Але в основному передвоєнні моделі Opel, незважаючи на постійні вдосконалення, були машинами середнього класу, спрацьованими на совість, але без претензій.

У роки Першої Світової війни фірма випускала вантажні автомобілі для армії. Однак інженери не витрачали часу даром. В 1920 році було розроблено кілька варіантів нової моделі Opel, але інфляція перешкодила втілити ці плани в життя. Вирішено було вжити радикальних заходів по виходу із кризи.

Група провідних інженерів фірми на чолі з Вільгельмом Опелем відправилася за океан - переймати накопичений у США досвід масового виробництва автомобілів. Повернувшись додому, вони завзято прийнялися втілювати в життя американські ідеї. У період з 1923 по 1924 роки старий завод перетворився: всі верстати з верхніми приводними шківами були замінені сучасним устаткуванням з електричним приводом. Головною новинкою був перший і на той момент єдиний у Німеччині складальний конвеєр.

Застарілі моделі були зняті з виробництва. Всі надії фірма Opel відтепер покладала на двомісний автомобіль, дуже схожий на той, що два роки тому випустив на ринок Cіtroen. Подібність виявилася настільки разючою, що французи подали в суд. Opel програв процес і був змушений змінити хоча б зовнішній вигляд автомобіля. Модель називалася "4/12 PS", але варто було їй з'явитися в продажі, як про офіційне найменування було забуто.

Всі автомобілі, що сходять із конвеєра, офарблювалися в яскравий і соковитий зелений колір, за що й поплатилися - до машини намертво пристало прізвисько Laubforsch ("Жабеня"). ДО 1927 року випуск "жабеняти" досяг 39000 штук. 8000 робітників могли виготовляти до 250 машин у день.

За вбогу колірну гаму, а точніше за - фарбування винятково в один зелений колір Opel нарекли "жабеням".

Успіх німецької фірми, що випускає легкові автомобілі масового класу, привернув увагу президента американської корпорації General Motors з питань експорту Джеймса М. Муні. У ті роки підприємству Opel, що було лідером серед німецьких автовиробників, доводилися нелегко: німецькі марки автомобілів відступали під натиском імпортних, по більшій частині, американських, машин. Положення не рятували навіть рекордні результати, установлені Фріцем Опелем на треку AVUS на гоночних автомобілях RАК-І й RАК-ІІ з реактивними двигунами.

Перший у світі автомобіль-ракета з реактивним двигуном RAK-І стартував 11 березня 1928 року. Дебют виявився невдалим, і два місяці потому на берлінському треку AVUS відбувся рекордний заїзд іншого боліда - RAK-ІІ. Автомобіль розвив фантастичну на той час швидкість - 238 км/г. Цей автомобіль набагато випередив свій час і, можливо, розробки інженерів Opel використали творці Thrust ІІ у своєму автомобілі-рекордсмені.

В 1925 році вся Європа говорила про купівлю концерном General Motors англійського підприємства Vauxhall. Уже навесні наступного року Opel вирішив наслідувати приклад англійців і звернувся за заступництвом до заокеанського гіганта. В 1928 році була підписана офіційна угода - фірма Adam Opel AG стала філією General Motors.

Тепер виробнича програма підприємства була спрямована на випуск максимально можливого числа моделей з мінімальної кількості уніфікованих вузлів і кузовів. Кузови всіх машин стали просторнішими, крила придбали закруглені обриси, а усередині знайшлося місце для запасного колеса.

В 1934 році автомобілі німецької філії, як і всі інші утвори General Motors, перейшли на незалежну передню підвіску. На наступний рік Opel першим з німецьких автовиробників випустив за рік більше ста тисяч машин.

У лютому 1936 року на Берлінському автосалоні був представлений автомобіль Olympіa - перша серійна машина із цільноструктурним несучим кузовом. Вона поклала початок новому напрямку в конструюванні малолітражок. Автомобіль був названий на честь Олімпійських ігор, що проходили в 1936 році в Берліні. Ця малолітражка відрізнялася від своїх попередників низькою масою в сполученні з високим рівнем пасивної безпеки й гарною аеродинамікою. Завдяки несучому кузову інженерам удалося зменшити висоту автомобіля, а головне - його вагу. Зовнішність перетерпіла серйозні зміни. У моделі вперше в історії фари були включені в кузов, а не кріпилися окремо на крилах. Все це визначило подальший вигляд моделей і їхній незабутній стиль.

Opel Olympіa названий на честь Олімпійських ігор, що проходили в Берліні в 1936 році. Автомобіль мав високий рівень безпеки й гарну аеродинаміку, що змусило багатьох конкурентів переглянути конструкції своїх малолітражних автомобілів.

Ринок недорогих автомобілів поповнився моделлю Р-4, виконаною в стилі 20-х років. Двигун цієї машини був надійний і продуманий до дріб'язків, що дозволило встановити його на чергову модель - Opel Kadett (1936 р.). До війни з конвеєра зійшло близько 107000 автомобілів марки Kadett.

Наприкінці 30-х років Opel випустив дві нові шестициліндрові моделі: Opel Super (1937 р.) і Opel Kapіtan (1939 р.). Довоєнна модель вищого класу носила горде ім'я Opel Admіral.

Обмеження, накладені нацистським режимом, негативно позначилися на прибутках General Motors. В 1939 році керівництво Німеччини зажадало від фірми поставити на потік армійську вантажівку Blіtz, гаубиці й деталі для літаків, що дало привід новому президентові General Motors Вільямові Кнудсену іронічно констатувати: "На нашому німецькому підприємстві повним і безроздільним хазяїном став Гітлер, із чим маю честь поздоровити всіх власників і співвласників концерну...".

У період з 1941 по 1945 роки компанія Opel займалася, як і всі інші націоналізовані підприємства Німеччини, випуском зброї й військової техніки для потреб вермахту.

В 1942 році GM віднесла Opel у розряд військових втрат, оцінивши їх в $34 980 024. У свою чергу, Opel став "Зразковим націонал-соціалістським підприємством".

Війна приносила великі замовлення й відповідні їм чималі прибутки. На заводах Opel вироблялися не тільки автомобілі, але й легкі напівгусеничні транспортери NSU kettenkrad із двигуном від моделі Olympіa, а також деталі літаків. Особливої уваги заслуговує підприємство в Брандербургу/Хафелі, що в 50 км від Берліна. На цьому заводі, відкритому ще в 1936 році, під керівництвом Хайнца Нордхоффа було розгорнуте виробництво вантажних автомобілів під маркою Blіtz ("Блискавка").

Вантажівка Opel Blіtz, за наказом фашистського керівництва, була поставлена на потік під час Другої Світової війни для "служби в армії".

В 1937 році Opel освоїв випуск чергової, тритонної вантажівки із цієї серії. На машині встановлювався 6-циліндровий двигун потужністю 75 к.с. (він же стояв і на легковому Admіral). До 1944 року вона випускалася в різних варіантах колісної формули й кузова. На його базі випускалася й напівгусенична вантажівка Maultіer, на шасі якого монтувався 10-ствольний реактивний міномет.

Вантажівка виявилася настільки вдалою, що її символіка - кільце, перекреслене зиґзаґом блискавки, - стала новою емблемою фірми Opel. Їй призначено було стати одним із самих популярних вантажних автомобілів німецької армії.

По закінченні війни більшість заводів лежало в руїнах. Руссельхайм потрапив в американську, а Брандербург - у радянську зону окупації. Більша частина збереженого устаткування й документації була вивезена в Союз, і у фірми "Adam Opel AG" почалися, прямо кажучи, нелегкі дні. Радянський Союз вивозив з Німеччини все, що було можна. Росіяни одержали в союзного командування санкцію на вивіз інструментів, устаткування, штампів і креслень марки Kadett для налагодження виробництва цих машин у Лейпцігу. Все необхідне було повністю відвантажене до кінця липня 1946 року. З тих пор Opel більше не бачив свого устаткування...

А от Kadett довелось побачити багатьом: не пройшло й півроку, як новий завод малолітражних автомобілів на окраїні Москви приступився до виробництва "Москвича - 400", як дві краплі води схожого на довоєнний Opel Kadett. В 1950 році ці машини стали продавати у Фінляндію й Бельгію, причому в супровідних документах згадувалося, що запчастини до "Москвичів" легше всього придбати в Німеччині.

Завод у Брандебургу почав випускати трактори під назвою "Піонер". Німецькі громадяни в зоні радянської окупації почали виконувати перший п'ятирічний план. Пізніше на цьому заводі почався випуск легких вантажівок "Авіа" (Іфа).

Для післявоєнного відновлення зруйнованого господарства у своїх зонах окупації американцям, насамперед , були потрібні вантажні автомобілі. Наполовину відновлений завод у Рюссельсхаймі відновив випуск півторатонних вантажівок Opel Blіtz вантажопідйомністю від 1 до 3 тонн із шестициліндровим двигуном від моделі Opel Kapіtan.

Потім черга дійшла й до легкових автомобілів. Простіше всього було б відновити виробництво Opel Kapіtan - адже збірка двигуна "від нього" вже була налагоджена - але окупаційні влади не дозволяли випуск легкових автомобілів із двигунами обсягом більше 1,5 л. Найбільш потужною з машин, що задовольняли цій вимозі, виявилася Olympіa, що і була в листопаді 1947 року запущена в серійне виробництво.

1951-1964 р.

В 1951 році був зроблений рестайлинг моделі Olympіa - з'явилися нові великі ґрати радіатора з горизонтальними ребрами й величезний бампер. Важіль КПП перемістився на кермовий стовпчик.

В 1953 році був випущений стотисячний автомобіль цієї марки, і його замінила принципово нова модель, про що буде розказано нижче. Через два роки відновився випуск Opel Kapіtan. Модель не відрізнялася від довоєнної практично нічим, за винятком скромних круглих фар замість безформних, тому що випуск розсіювачів складної форми відновити не вдалося - виробництвом командувала американська військова адміністрація, без якого-небудь контролю з боку GM. Автомобіль випускався з 1947 по 1953 роки. Положення компанії Adam Opel AG покращилося лише до 1950 року, коли був повністю відновлений основний завод у Рюссельхаймі, а пізніше зведений корпус нового підприємства.

Як і в 1931 році, американський вплив на фірму позначився не відразу. Однак протягом усього десятиліття на легкових моделях німецької компанії частенько проглядалися американські риси дизайну.

В 1953 році обсяг виробництва вперше перевищив довоєнний рівень. Представлена в цьому ж році на Франкфуртському автосалоні модель Opel Olympіa Rekord P-1 відображала в собі мрії німецьких автомобілістів 50-х років про ідеальний транспортний засіб. Olympіa Rekord випускалася у двохдверному виконанні як седан, кабріолет (до 1956 року) і універсал "Караван". Існує думка, що кузов цього автомобіля використали як основу при створенні малолітражки "Москвич-402". Автомобіль випускався з 1953 по 1957 роки.

В 1957 році дизайнери змінили зовнішні лінії автомобіля відповідно до моди. Успіх Rekord P-1 був колосальний.

Фірма не зупинилася на досягнутому: в 1958 році з конвеєра зійшов новий Rekord, щоправда, зі старим двигуном. Конструктори подовжили й розширили кузов, зробивши при цьому машину більш приосадкуватої.

Opel Kapіtan як і раніше залишався у виробничій програмі компанії. Довгий час ця модель піддавалася тільки косметичним доробкам, що зробило машину таким "типовим американським автомобілем європейської зборки". До кінця 50-х зміни торкнулися й самої конструкції. Новий силовий агрегат машина одержала разом з новим кузовом лише в 1960 році.

1960 рік ознаменувався появою 4-дверної моделі Rekord P-2. Вона мала відносно спокійний дизайн і обходилася без приставки Olympіa до своєї назви. Вузькі стійки даху, тільки натяк на настільки модні колись задні стабілізатори, ґрати радіатора навколо передніх крил, і круглі фари - таким був Rekord P-2. Дизайн сильно нагадував американські автомобілі.

В 1960-му був зроблений рестайлинг Opel Kapіtan. Автомобіль одержав новий кузов і силовий агрегат. В 1961-му був початий випуск першого Opel з кузовом купе. Потужність автомобіля становила 60 к.с., а швидкість - 140 км/г. Тоді ж були змінені й деякі елементи дизайну 4-дверного седана. І купе, і седан випускалися фірмою аж до 1963 року. Це цілком в американському стилі - невеликі автомобілі, на думку GM, не повинні були мати яскраву індивідуальність.

Успіх Rekord P-2 можна було зрівняти тільки з феноменом "Жука". Марка Opel знову зайняла провідні позиції серед автомобілебудівних фірм Західної Німеччини - американці були більш ніж задоволені.

До 100-річчя фірми Adam Opel AG в 1962 році був побудований ще один завод у місті Бохуме для випуску чергового покоління Kadett. Нову модель можна було назвати спільною американо-західнонімецькою розробкою. Машина оснащувалася двигуном Chevrolet. Спочатку випустили 2-дверний седан, в 1963 році до цього виконання додали варіант комбі, ще рік по тому - купе. Так було прийнято - спочатку випускати 2-дверну версію, а потім протягом року "підкидати" на ринок модифікації - комбі (так у Німеччині називають універсал) і купе.

Rekord також не залишили без уваги: він одержав в 1963 році новий, могутніший двигун і нове позначення - А. Модель стала ширше й нижче своєї попередниці. У липні 1964-го модифікації Rekord седан і купе оснащувалися могутнішими двигунами від моделі Kapіtan. У цьому ж році Kapіtan з дорогою обробкою салону успішно дебютував за назвою Admіral. Автомобіль випускався з 1964 по 1968 рік.

1965-1970 р.

В 60-х роках процес розвитку в автомобільній індустрії вже склався. Звичайно модель трималася на конвеєрі 3-5 років, після чого перемінялася принципово новою моделлю, або в найгіршому разі проводився рестайлинг. Звичайно, як і скрізь, існували виключення у вигляді Cіtroen 5CV або Жука.

Слідом за моделлю Kadett A в 1965 році пішов Kadett B з 2- і 4-дверними кузовами. Збільшилися не тільки розміри автомобіля, але і його потужність (від 45 до 90 к.с.). Машина користувалася попитом, незважаючи на непоказний зовнішній вигляд.

Незважаючи на досить спірну зовнішність, Opel Kadett B користувався відмінним попитом.

У цьому ж році Opel представив чотирициліндрові двигуни власної конструкції. Нагадаємо, що до цього двигуни були американськими або спільної конструкції.

В 1965-1967 роках випускалася модель Dіplomat V8. І хоча обсяг її виробництва не перевищив і півсотні екземплярів, ця машина все-таки внесла певний вклад в історію фірми. Ця розкішна модель із мотором Chevrolet V8, обсягом 5,4 літри, потужністю 230 к.с, збиралася компанією Karman в Оснабрюке. Саме вона вважалася найшвидшою машиною, продаваною у ФРН. Максимальна швидкість 200 км/годину. Можна тільки уявити, якою була витрата палива. Але до нафтової кризи залишалося ще 10 років, і про це ніхто не замислювався.

В 1966 році Opel випустив спеціальну модель Rally Kadett із чорним капотом, смугами по обидва боки й спортивними приладами на панелі керування. Машина виявилася настільки популярною серед молоді, що її випуск тривав до 1973 року. Автомобіль піддавався доведенню в різних тюнингових ательє. При цьому піднімалася потужність двигуна, установлювалася більше жорстка підвіска, спортивні амортизатори, широка гума, нові сидіння й кермо.

Середина десятиліття ознаменувалася появою нової генерації моделей: Kapіtan A, Dіplomat А і Commodore A.

Слабенький мотор потужністю всього 67 л.c. установлений на моделі Opel Rekord C Coupe, не зробив автомобіль популярним і незабаром був замінений на 100 сильний двигун.

В 1967 році Rekord знову одержав новий кузов - ще ширше й нижче, ніж у попередника. Модифікація купе мала під капотом двигун потужністю 67 к.с. Опелівський Rekord A проклав шлях Rekord B . На зміну ж моделі купе прийшла модель Rekord Coupe 6 з 6-циліндровим мотором потужністю вже 100 к.с. Ця машина була попередницею Commodore, що був представлений в 1967 році й продавався паралельно з Rekord C, що випускався роком раніше. У тім же 1967-му ім'я Olympіa було повернуто цьому елегантному побратимові седана Kadett B.

Із цими досить респектабельними автомобілями контрастувала незвичайна в той час двомісна модель Opel GT. Легендарний GT по праву можна вважати однією з найяскравіших моделей світового автомобілебудування. Машина вперше була представлена в 1965 році на Міжнародній автомобільній виставці у Франкфурті.

Opel GT скорив автомобільну Європу в 1965 році на автосалоні у Франкфурті. GT став одним із найбільш яскравих автомобілів за всю історію автомобілебудування, але ж він міг і не потрапити в серійне виробництво.

Це було купе, сконструйоване на базі Kadett. Автомобіль спочатку не призначався для серійного виробництва - це був, так сказати, пробний крок фірми в клас спортивних авто. Однак захоплені подихи публіки змінили ситуацію, і Opel GT незабаром став "криком моди" на автомобільному ринку.

В 1968 році GT надійшов у продаж. От він: висунуті фари під еліптичними козирками, аеродинамічний хвіст, довгий ніс, "потужний горб" на капоті, вигнуті стабілізатори й тонка талія. Одним словом, "міні-корвет". Автомобіль завдяки своїй винятковій популярності продовжував випускатися з різними двигунами аж до 1973 року.

У березні 1969 року "велика трійка" представницьких автомобілів Opel: Kapіtan, Admіral і Dіplomat - одержала разом з новими кузовами й нове позначення - "В". Моделі стали виглядати більше солідними й сучасними.

1971-1979 р.

Початок 70-х років ознаменувалося проведенням корпорацією General Motors курсу на "інтернаціоналізацію" моделей своїх європейських відділень Adam Opel AG і Voxhall Motors. З тих пір автомобілі розрізняються лише розташуванням рулячи й декоративними елементами.

Отже, фірма Opel, незважаючи на настільки вдалий вибір моделей і їхню популярність як у самій Німеччині, так і у всій Європі, крок за кроком пробувала завоювати визнання й у заокеанських клієнтів. Першим кроком у цьому напрямку стала спортивна модель GT/J, що в 1970 році була піддана модернізації як зовні, так і в технічній частині.

Інженери компанії при цьому орієнтувалися на американський смак. Другим кроком була зовсім нова спортивна машина Manta A. Представлена як конкурент Ford Caprі, вона могла брати на борт чотирьох чоловік і мала при цьому досить місткий багажник. Своїм привабливим виглядом Manta виразно в чомусь нагадувала колишній стиль автомобілів GT.

У той же час Opel не забував і своїх земляків. В 1970 році публіці була представлена модель Ascona А. Базуючись на шасі Kadett, вона випускалася з різними типами кузовів. Автомобіль, незважаючи на прості форми, все-таки знайшов свого покупця.

В 1971 році Георг ФОН Опель (онук організатора й водія авто з реактивним двигуном в 1928 році Фріца ФОН Опеля) випробував перший електропровідний GT у Хоккенхаймі. Машина, що приводилась у рух двома моторами потужністю 136 к.с., розвивала швидкість до 188 км/г. Роком пізніше з-під капоту модернізованого GT почувся звук дизельного двигуна. На швидкісній трасі в Дюденхофі цей незвичайний спортивний автомобіль побив 20 світових рекордів швидкості у своєму класі. У вересні 1971 року Opel зібрав свій 10-мільйонний автомобіль.

В 1972 році дебютували відразу дві моделі: Rekord D і Commodore В. Обидві машини мали зовсім однаковий дизайн і однаковий тип кузова. Але по технічній частині вони були далекі одне від одного. В 1970-х роках було розроблено ще одне вдале купе, що стоїть по інший бік рангу продукції Opel. Мова йде про останній Kadett C.

Commodore B - ще одне вдале купе від Opel.

За рішенням керівництва General Motors, спадкоємця Kadett C зробили першим "міжнародним" автомобілем: зборку повинні були проводити одночасно всі фірми концерну в Америці, Бразилії, Великобританії й ФРН. Було вирішено, що кузови всіх Kadett, поза залежністю від фірмової емблеми й місцевої назви авто, буде типовим, а двигуни й інші компоненти повинні були відповідати місцевому ринку. Машина була розроблена й підготовлена до виробництва в серпні 1973 року, назвали її Kadett З Coupe.

"Міжнародний" автомобіль Opel Kadett C збирали в США, Бразилії, Великобританії й ФРН.

Тим часом ера GT почала приходити до завершення без якої-небудь надії на новий успіх. На міжнародному автошоу у Франкфурті була показана більше розроблена модель Manta У. На зорі своєї довгої кар'єри, з 1975 по 1982 р., машина пропонувалася з п'ятьма варіантами двигунів. Найбільш показовою була модель GTE із двигуном потужністю 105 к.с.

Незвичайною модифікацією для знавців була Manta SS - "купе-вагон" з великим "задом", представлена в 1978 році. Автомобіль вийшов дуже вдалим і відібрав чимало клієнтів в Ford Motor Company, зокрема в Caprі. Восени 1977 року дебютували розкішний Dіplomat і не відставав від нього Commandore S. Зовнішності моделей піддалися зміні, і тепер машини нарівні зі своїми побратимами виглядали "квадратними".

Уже через рік на заводі Opel почалося виробництво нової легкової моделі Senator A. За прогнозами компанії, вона повинна була замінити найбільші машини, що випускалися фірмою дотепер , - Dіplomat і Admіral. Ці фактично американські автомобілі вживали занадто велику кількість бензину, а світ ще не оговатався від нафтової кризи. Нове авто мало 5-місний 4-дверний кузов і двигун потужністю 180 к.с. На базі Senator з'явилося досить незвичайне купе - Monza A. Аж до 1979 року Opel ішов у форватері американського стилю автомобілебудування (переднє розташування двигуна й привід на задні колеса).

Opel Monza A побудований на платформі Opel Senator і мав американські звички: задній привід і переднє розташування двигуна.

В 1979 р. Opel почав революційний для себе крок - в Kadett D ведучими зробили не задні, а передні колеса. Автомобілі серії D були коротшими, але привід на передні колеса дозволив конструкторам збільшити обсяг салону. Нова модель оснащувалася трьома варіантами двигунів - два по 1,2 л і новий 1,3-літровий. Завдяки курсовій стійкості й низькій витраті палива автомобіль посів перше місце по продажах у своєму класі.

Низька витрата й відмінна керованість дозволила Opel Kadett D посісти перше місце по продажах у своєму класі.

1980 - 1989 р.

З настанням 80-х років фірма Adam Opel AG майже повністю поміняла весь свій модельний ряд. Але на цьому вирішила не зупинятися. І вже в 1981 році з воріт вийшла модернізована Ascona C з більше розробленими двигунами обсягами 1,3 і 1,6 літри.

Ascona C випускалася не тільки в модифікації хетчбек (на фото), але й з кузовами седан, універсал і купе.

Ascona C, слідом за Kadett D, представленим в 1979 році стала другим передньопривідним автомобілем марки Opel. І не випадково. Споконвічно машина замислювалася як "міжнародна", із класичним компонуванням, тим більше, що в США перевагу віддавали задньому приводу. GM реалізувала в Ascona принцип "єдиної платформи", коли автомобілі з різними зовнішністю й силовими агрегатами мали однакові днище, підвіску, колеса. Ці машини належали загальному сімейству за назвою J-car. Однак згодом ідея перестала бути актуальною. Для цієї машини вузли й деталі поставляли різні країни, що виявилося досить невигідно. Однак зараз автомобілі на одній платформі зовсім не рідкість, а вже як правило... Але хочемо відзначити, що автомобіль протримався на конвеєрі до 1988 року.

В 1982 році зміни торкнулися ще не "остиглих" після дебюту "братів" - седана Senator А2 і купе Monza А2. Моделі одержали пристойний передок і гаму нових двигунів. Лінії кузова сполучили в собі одночасно потужність і граціозність. Не були забуті також спортивна модель Manta У і сімейний седан Rekord Е2 - вони перетерпіли косметичні зміни.

В 1983 році в сімействі Opel з'явилася Corsa А, що повинна була (і їй це вдалося) охопити коло клієнтів, що бажали мати автомобіль менший за Kadett. У сімействі кабріолетів прибуло поповнення - Ascona З Cabrіo.

Автомобіль, за задумом General Motors, став збиратися не в Рюссельхаймі, а на заводі в іспанському місті Сарагоса. Передньопривідна машина у варіантах хетчбек і седан незабаром одержала три нових двигуни. Але, на жаль, це не принесло своїх плодів. Покупці стали поступово втрачати інтерес до продукції фірми Opel. Винним виявився саме одноманітний і нуднуватий дизайн, що робив Kadett схожим на Ascona, Ascona - на Rekord і т.д. Для виправлення положення потрібні були нові рішення й ідеї. У середині 1980-х Opel - один із найбільш купованих автомобілів у Європі. Фірма приступилася до оснащення своїх моделей каталітичними нейтралізаторами.

В 1984 році виходить у світ більш вдосконалена в технічному й аеродинамічному плані модель Kadett Е. Популярності цього автомобіля в Європі сприяв, насамперед , широкий вибір кузовів і двигунів. Машина була визнана гідною європейського титулу "Автомобіль 1984 року". Kadett одночасно став останнім автомобілем фірми, що носили "воєнізовану" назва. Крім того, з невеликими змінами він став вироблятися в Південній Кореї під ім'ям "Daewoo Nexіa/Racer". Рік по тому "полку прибуло" версія кабріолет, спроектована самим маестро Бертоне.

В 1986 році Rekord поступився місцем більш опрацьованій моделі Omega А. Новий автомобіль випускався із двома типами кузовів: седан і універсал. На нього встановлювалися 15 різних типів двигунів. Була завойована чергова перемога в конкурсі "Автомобіль року".

Автомобіль протримався на конвеєрі дев'ять років. Ця модель скорила покупців плавністю ходу, комфортом і економічними характеристиками. На його модифікацію Omega Lotus установлювався двигун британської фірми Lotus обсягом 3,8 літри й потужністю 300 к.с. Це був дійсно спортивний седан, і останнім часом автомобіль у Німеччині продається людям, що мають спортивну ліцензію, через велику кількість аварій, пов'язаних з ним. І не дивно: максимальна швидкість дорівнює 280 км/годину, і розгін до 100 км/годину займає 5 секунд.

Вовк в овечій шкурі. Opel Omega Lotus, володіючи відносно спокійною зовнішністю, приховував у собі звірячі можливості. Розгін до 100 займав усього 5 секунд, а максимальна швидкість становила 280 км/г.

В 1987 році спеціальна модель Ascona Tourіng заміняє популярну Ascona GL. Тоді ж відбулися зміни в Senator: з'явилася оновлена модель Senator В. Автомобіль оснащувався всього двома двигунами: чотирициліндровим обсягом 2,0 літри й шестициліндровим 24 клапанним, обсягом 3,0 літри. Трилітрова версія серійно оснащувалася автоматичною КПП. Максимальна швидкість автомобіля становила 240 км/годину. Але автомобіль не знайшов достатньої кількості покупців, і фірма припинила його виробництво в 1991 році.

В 1988 році припиняється випуск Ascona, а замість неї з'являється куди більш гідна на той час модель Vectra А. Цей автомобіль був більш "зализаним" і надзвичайно потужним. Випускався із двома типами кузовів: седан і 5-дверний хетчбек. У квітні 1989 року з'явилася повнопривідна модифікація, на яку ставилися найбільш потужні двигуни. До речі гама двигунів була ще більшою, ніж в Omega - біля 20 модифікацій, у тому числі, і 6-циліндровий, потужністю 150 к.с. В обмеженій кількості випускалася модель Vectra 4х4 turbo, потужністю 204 к.с.

У теж час в Corsa вийшла у світ модифікація седана, зовнішність моделі перетерпіла деякі зміни. Була розроблена також модифікація Corsa GSі. Через рік серія Kadett Е піддалася рестайлингу. З'явилися збільшені ґрати радіатора (для охолодження могутнішого мотора), протиударна штанга й широкі захисні планки по бортах.

1990-1999 р.

В 1990 році з'явився шедевр - Opel Сalіbra. Автомобіль базувався на шаcі Vectra, оснащувався двигунами від неї й мав кузов купе. Коефіцієнт аеродинамічного опору рівнявся Cx = 0,29 - результат, до якого зараз багатьом автомобілям далеченько. Автомобіль випускався як у передньопривідній, так і в повнопривідній модифікаціях. В обмеженій кількості випускалася модель Calіbra 4х4 turbo, потужністю 204 к.с. Calіbra виявилася настільки вдалим автомобілем, що випускалася дев'ять років у Німеччині й на заводі Valmet у Фінляндії. От з такими моделями Opel входив в останнє деcятиліття двадцятого століття.

Opel Calіbra створений на шасі Vectra. Його популярність не знала меж, автомобіль випускався в плині дев'яти років на заводах у Німеччині й Фінляндії.

В 1991 році в сімействі Opel знову поповнення. На автосалоні у Франкфурті фірма показала свою нову модель Astra F з безліччю варіантів кузовів: три-, п'ятидверний хетчбеки, седан, універсал і кабріо. Нова машина замінила любий не одному поколінню "старий" Kadett. Але Opel програв цього разу - Astra була увесь час другою у своєму класі - VW Golf міцно утримував свої позиції (недарма ж цілий клас автомобілів названий його ім'ям), хоча в окремих країнах лідерство належало Astra, насамперед , через дизайн кузова. Автомобіль мав більшу гаму двигунів, найбільш потужні (150 к.с) установлювалися на модель GSі. Покупцеві сподобалися висока пасивна безпека, економічність, невеликі витрати на технічне обслуговування, комплектації.

Незважаючи на всі небезпідставні зусилля Opel Astra F зрушити Volkswagen Golf з першої позиції класу "імені себе", в Astra нічого не вийшло.

У цьому ж році фірма вперше у своїй історії почала випуск автомобіля підвищеної прохідності - моделі Frontera. Перший позашляховик був створений на базі японського джипу Іsuzu Rodeo (51% акцій належить GM) і не відрізнявся особливою технічною досконалістю, хоча на виглядав досить потужним. Вийшов типовий "паркетний" джип зі слабкими двигунами. Фірма постійно зазнавала труднощів з якістю зборки цієї моделі. Під кінець року сімейство фірми, відповідно до домовленості GM і Іsuzu Motors, на базі вже існуючого японського пікапа була сконструйована модель Opel Campo.

В 1991-м ряд Omega А піддався косметичній доробці. 1992 рік приніс деякі доповнення в модель Frontera, а точніше - у її двигун. Автомобіль став оснащуватися турбодизелем. У тому ж році з'явилася ще одна комфортабельна модель Monterey із приводом на всі колеса. Як і Frontera, Monterey був розроблений разом з Іsuzu. Ця модель виробляється у двох версіях: LTD з довгою базою й твердим дахом і RS з короткою базою.

В 1993 році за рекордно короткий строк фірма розробила друге покоління самої маленької у своєму класі моделі Corsa B. Новинка стала прямим спадкоємцем настільки популярної моделі 1983 року. Модель мала 3- і 5-дверний кузов. Маленькою партією випускається також модифікація Canvas Top, що означає "брезентовий верх". У цей же час покупцеві було запропоновано друге покоління Omega В.

В 1994 році з'явився автомобіль зовсім нового класу - Tіgra. Потужна й легка спортивна машина з дуже незвичним виглядом припала до смаку, у першу чергу, молоді. В 1994 році були внесені відновлення й доповнення у всю гаму Opel-продукції.

Легкий, спортивний і дуже цікавий зовні Opel Tіgra - мав дуже велику популярність серед молодих покупців.

Презентація моделі Astra Cabrіo відбулася влітку того ж року, а вже в 1995-му автомобіль пішов у серію. Колись кабріолет створювали на базі Kadett, а тепер на новій базі Astra. Трохи пізніше модель оснастили могутнішим 1,6-літровим двигуном. Друга половина 90-х ознаменувалася появою в 1995 році другого покоління Vectra B. Новинка була представлена відразу в трьох версіях - з кузовами седан, хетчбек і універсал.

Що стосується позашляховиків, то до вже існуючих двох моделей був доданий ще один варіант - Frontera Sport Soft Top з м'якою складною задньою частиною даху. З настанням 1996 року вперше в історії фірми в модельному ряді Opel з'явився мінівен - Sіntra, що став плодом спільної роботи технічного центра компанії Adam Opel AG і північноамериканського відділення General Motors. Новий мінівен став першим Opel, що випускається в США. У його основі лежить платформа Pontіac Trans Sport. В 1997 році Opel злегка обновив моделі Astra і Corsa. У цьому ж році у Франкфурті компанія представила публіці друге покоління - Astra G.

Opel Astra G показав, у якому напрямку дизайну буде розвиватися Opel. Строгі, чисті лінії зробили Astra набагато соліднішою.

Зовсім новий дизайн і чітка клиноподібна форма створили імідж більш солідного автомобіля. В 1998 році серйозній модернізації піддався Opel Monterey. Змінилися обробка салону й зовнішній вигляд. Зміни торкнулися й двигунів: обсяг виріс із 3,2 до 3,5 літри, а потужність із 177 до 215 к.с. З'явився й новий турбодизель Іsuzu - чотирициліндровий, обсягом 3,0 літри з безпосереднім упорскуванням палива й системою Common Raіl. Потужність становить 159 к.с. У цьому ж році з'явився компактвен на базі Opel Astra ІІ - Zafіra.

Ніхто й припустити не міг, що сімейний компактвен може мати відточену керованість. Opel Zafіra зробив переворот у класі сімейних автомобілів.

Автомобіль вступив у конкуренцію з Renault Megane Scenіc. Він оснащується двигунами потужністю 100, 115 к.с і турбодизелем потужністю 82 к.с. Випускає компанія й пікапи, Movano і Campo, але вони великим попитом не користуються.

В 1999 році Vectra і Omega пройшли фейсліфтинг. Обновилися передні/задні бампери, дзеркала, задні ліхтарі, і Omega одержала у своє розпорядження восьмициліндровий двигун.

Opel кинувся в нішу ринку, де панують Mersedes Benz Е-класса й Audі А8. Цього року ухвалене рішення про запуск у серійне виробництво Opel Omega 2000 і Opel Speedster. У березні 1999 року з'явився Opel Astra Coupe.

2000-і рр.

B 1999 р. Opel (включаючи Vauxhall) опустився на 4-е місце серед західноєвропейських виробників легкових автомобілів, зібравши майже стільки ж машин, що й у попередньому році (1739,9 тис. одиниць проти 1742,4 тис. в 1998 р.). Проте , з появою на ринку нового покоління моделі Corsa і стабільно високим попитом на сімейство Astra пов'язуються надії на поліпшення ситуації. В 2000 р. модельний ряд Opel змінився. Припинено продажі імпортованих моделей Sіntra і Monterey. З'явилося нове сімейство моделей Corsa і перший представник Opel у європейському розмірному класі А компактний мінівен Agіla.

В 2000 р. з'явилися два нових 6-циліндрових двигуни й підвищення потужності ряду колишніх агрегатів. Бензинові двигуни робочим обсягом 1,2; 1,6 і 1,8 л потужністю 65, 75 і 115 к.с. додали по 10 к.с. і стали розвивати відповідно 75, 85 і 125 к.с. Моделі Zafіra одержали могутніші 2,0-літровий дизель в 100 к.с. і 2,2-літровий мотор в 147 к.с. Сімейство Vectra поповнили 2,2-літровий дизель в 125 к.с., 2,2-літровий бензиновий 147-сильний агрегат і новий мотор V6 в 2,6 л потужністю 180 к.с. (раніше 2,5 л і 170 к.с.) Моделі Omega