Британський міністр колоній Джозеф Чемберлен подає у відставку, прагнучи підкреслити своє відношення до принципу імперських преференцій.
З уряду також виходять всі видні прихильники безмитної торгівлі, після чого Артур Бальфур перекроює свій консервативний кабінет міністрів і призначає міністром фінансів Остіна Чемберлена.
