Микола Іванович КОСТОМАРОВ
(1817 - 19.4.1885),
історик.
"Щира любов історика до своєї батьківщини може проявлятися тільки в строгій повазі до правди", - писав Микола Іванович. Сам він ніколи не вмів приховувати свої думки й тому мав чимало неприємностей від сильних миру цього. Його магістерська дисертація, присвячена історії України, була спалена за занадто сміливі, на думку цензорів, судження автора.
Пізніше в Києві разом з декількома однодумцями Костомаров створив таємне товариство - "Кирило-Мефодіївське братство, у якому проповідувалася зухвала ідея створення конфедерації слов'янських народів. Коли таємне суспільство було розкрито, ученого відправили в Петербург, де він близько року провів у Петропавловській фортеці, після чого пішло заслання до Саратова із забороною викладати й публікувати свої праці.
Лише після смерті Миколи I історик одержав повне прощення, став професором Петербурзького університету, написав 21 том творів. Вершиною діяльності Костомарова стала знаменита "Російська історія в життєписах її найголовніших діячів".