Катерина Романівна ДАШКОВА
(28.3.1743 - 1810),
княгиня, директор Петербурзької академії наук. Після смерті матері вона із двох років виховувалася в будинку дядька Михайла Ілларіоновича ВОРОНЦОВА, тоді віце-канцлера. Її чудове, по поняттях того часу, виховання обмежувалося вивченням іноземних мов, танців і малювання.
Обдарована від природи розумом і рідкими здібностями, до того ж честолюбна, вона зуміла поповнити недоліки освіти серйозним читанням, і вже в 15 років за нею затвердилася репутація вченої. Вона вміла зачаровувати людей блискучою дотепністю й особливою привітністю, хоча ніхто не сказав би, що вона була гарна.
З ранніх років її займали питання політики (ще в дитинстві вона рилася в дипломатичних паперах свого дядька), під час палацових інтриг і державних переворотів вона прагнула відігравати історичну роль. Цьому сприяла й близькість із великою княгинею Катериною Олексіївною.
В 1759 році Воронцова вийшла заміж за князя М. І. ДАШКОВА й виїхала в Москву. Коли велика княгиня замислила переворот проти ПЕТРА III, Дашкова інтригувала на користь майбутньої імператриці КАТЕРИНИ II серед сановників і аристократії, а після її сходження на престол серйозно вірила, що та зобов'язана цим тільки їй.
Але бурхливі інстинкти робили Дашкову нестерпним деспотом: вона у всьому хотіла бути першою, і це важким гнітом лягало на її близьких й друзів. Не випадково, що й відносини з імператрицею охолонули, при дворі головне місце зайняли інші. Дашкова була ображена, вийшла від двору, викликаючи на себе невдоволення Катерини II "нескромною волею мови".
Після смерті чоловіка вона якийсь час провела в селі, а потім виїхала за кордон, де змогла знайти задоволення своєму марнославству: її як друга імператриці й винуватницю перевороту приймали ДІДРО й ВОЛЬТЕР, удостоїв бесіди ФРІДРІХ ВЕЛИКИЙ. Тим часом покращилися відносини й з Катериною II,чутливої до того, що говорилося на Заході, і тому цариця запропонувала Дашковій очолити Академію наук (1782). Через рік з ініціативи княгині була заснована й Російська Академія, що мала метою вивчення російської мови.
При ПАВЛОВІ I Дашкова була відсторонена від всіх посад і вислана в село, звідки вернулася лише після воцаріння ОЛЕКСАНДРА I, але її роль уже була незначна, а своєю ексцентричністю, схильністю до позовів і кляуз і божевільною вдачею вона заслужила загальну неприхильність.