З Москви із грамотами й посольством до папи відправився Іван ФРЯЗІН (італієць Джанбатиста ВОЛЬПЕ, щожив у Москві).
Це була його друга поїздка в Рим: під час першої (1469 р.) була досягнута домовленість про шлюб великого князя ІВАНА III із Зоєю (Софією) ПАЛЕОЛОГ, племінницею останнього візантійського імператора, що жила в Римі під заступництвом папи.
У листопаді Фрязін привіз наречену в Москву. Ці посольства мали винятково важливе значення в історії Держави Російської: від установлення державних зносин з європейськими державами, зміцнення міжнародного авторитету Москви до визначення державної символіки.
Сам же головний пособник щасливого шлюбу в той час, коли в Москві двір і народ святкували весілля государя, замість нагороди заслужив окови. Виявилося, що ще під час першої поїздки він зустрівся з посланцем венеціанського дожа ТРЕВІЗАНОМ, якому пообіцяв шляхом обману пробратися через Москву до Золотої Орди.
Неправда була розкрита після прибуття з Софії: за зухвалий обман Іван III велів окувати Фрязіна ланцюгами, заслати в Коломну, будинок розорити, дружину й дітей узяти під варту, а Тревізана за шпигунство стратити. Пізніше великий князь із дипломатичних міркувань умилостивився, звільнив венеціанського посланника й послав зі своїм дяком до Орди.