Володимир ШУХЕВИЧ
(15. 3. 1849 — 10. 4. 1915),
визначний громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист, дійсний член НТШ, родом з с. Тишківців Городенківського пов., син о. Осипа Ш. З 1876 учитель сер. шкіл у Львові. Ініціатор і керівний чл. численних громадських установ у Львові, зокрема товариства «Просвіта», Укр. Пед. Тва, засновник товариств «Руська Бесіда» (його гол. 1895 — 1910), «Боян» (1891) і Муз. Товариства ім. Лисенка (1903 — 15), для якого збудував будинок.
Засновник і ред. (1890 — 95) дитячого журн. «Дзвінок», автор і видавець дитячих книг і читанок, ред. газ. «Учитель», (1893 — 95), співр. «Зорі», «Діла», «Руської читанки» та ін. Ш. збирав (разом з графом В. Дзєдушицьким і дир. Л. Вержбіцьким) етнографічні матеріали і мистецькі предмети домашнього промислу на Гуцульщині.
Вислідом його студій е цінна 5-томова праця «Гуцульщина» (Л. 1897 — 1908, вид. НТШ) і 4 тт. поль. мовою, вид. Музею ім. Дзедушицьких (1902 — 08), в якому Ш. влаштував природничоетногр. відділ і був його кустосом.
Ш. чимало зробив для поширення української культури За кордоном: організував подорож хору «Боян» на виступ до Праги (1891) і приїзд чес. соколів до Львова (1892); крім того, влаштував етнографічний похід на Високому Замку (1887, з нагоди приїзду архикн. Рудольфа) й етногр. відділ на Крайовій виставі у Львові (1894). Свою етногр. зб. з Гуцульщини передав Нац. Музеєві у Львові. Ш. був членом австр. товариства народознавства (з 1901) і етнографічного товариства Чехо-Словаччини (з 1903).