Із заводу в Ґетеборзі виїхав перший автомобіль за назвою Jakob (історія Volvo).
Народження Volvo
Днем народження Volvo уважається 14 квітня 1927 року - день, коли із заводу в Ґетеборзі виїхав перший автомобіль за назвою Jakob. Однак справжня історія розвитку концерну почалася декількома роками пізніше.
20-і роки характеризуються початком реального розвитку автомобільної промисловості одночасно в США і Європі. У Швеції по-справжньому стали цікавитися автомобілями в 1923 році після виставки в Ґетеборзі. На початку 20-х років у країну ввозилося 12 тисяч машин. В 1925 році їхнє число досягло 14,5 тисяч.
На міжнародному ринку виробники, у погоні за збільшенням своїх обсягів, не завжди вибірково підходили до комплектуючих, тому якість кінцевої продукції найчастіше залишала бажати кращого, а як наслідок, багато хто з таких виробників швидко розорялися. Для творців Volvo питання якості було основним. Тому їхнім основним завданням було зробити правильний вибір серед постачальників. Крім того, після збірки обов'язково проводилися випробування. По сьогоднішній день Volvo слідують цьому принципу.
Творці Volvo
Ассар Габріелссон.
Ассар Габріелссон (Assar Gabrіelsson) і Густаф Ларсон (Gustaf Larson) є творцями Volvo. Ассар Габріелссон - син Габріела Габріелссона, керуючого офісом, і Ганни Ларсон - народився 13 серпня 1891 року в Косбергу, графство Скараборг. Закінчив Вищу латинську школу Норра в м. Стокгольмі в 1909 році. Одержав ступінь бакалавра економічних наук і бізнесу в Школі економістів у Стокгольмі в 1911 році. Проробивши чиновником і стенографістом у нижній палаті Шведського парламенту, Габріелссон одержав місце торговельного менеджера в компанії SKF в 1916 році. Він заснував Volvo і обіймав посаду президента до 1956 року.
Густаф Ларсон.
Густаф Ларсон - син Ларса Ларсона, фермера, і Хільди Магнессон - народився 8 липня 1887 року у Вінтросі, графство Еребро. В 1911 році закінчив технічну початкову школу в Еребро; одержав диплом інженера в Королівському технологічному інституті в 1917 році. В Англії з 1913 по 1916 р. працював інженером по дизайну в компанії Whіte and Popper Ltd.
Після закінчення Королівського технологічного інституту Густаф Ларсон працював у компанії SKF як менеджер і на посаді головного інженера трансмісійного відділу фірми в Ґетеборзі й Катрінхолмі з 1917 по 1920 р. Працював менеджером на заводі, а пізніше - технічним директором і виконавчим віце-президентом компанії Nya AB Gaіco з 1920 по 1926 р. Співробітничав з Ассаром Габріелссоном з метою створення Volvo. З 1926 по 1952 р. - технічний директор і виконавчий віце-президент компанії Volvo.
Два чоловіки, об'єднаних однією ідеєю
Протягом декількох років роботи в компанії SKF Ассар Габріелссон відзначав, що шведські шарикопідшипники були недорогі в порівнянні із цінами міжнародного стандарту, і усе сильніше міцніла ідея створення виробництва шведських автомобілів, які здатні були б конкурувати з американськими машинами. Ассар Габріелссон працював з Густафом Ларсоном протягом декількох років у компанії SKF, і двоє людей, проробивши також разом кілька років у британській автомобільній промисловості, навчилися визнавати й поважати досвід і "ноу-хау" один одного.
Густаф Ларсон також розраховував на створення власного, шведського автомобілебудування. Їхні подібні погляди й завдання привели до співробітництва після перших же декількох випадкових зустрічей в 1924 році. У результаті вони вирішили заснувати шведську автомобільну компанію. Поки Густаф Ларсон наймав молодих механіків для збірки автомобілів, Ассар Габріелссон вивчав економічний ґрунт для здійснення їхнього задуму. Улітку 1925 року Ассар Габріелссон змушений був використати свої власні заощадження для фінансування пробної серії продукції, що склалась з 10 пасажирських легкових автомобілів.
Ассар Габриелссон і Густаф Ларсон.
Машини були зібрані на заводі Galco's Stockholm із залученням інтересів SKF, частка капіталу якої в компанії Volvo становила 200 000 шведських крон. Також SKF зробила Volvo підконтрольною, але здатною до росту автомобільною компанією.
Всі роботи були переміщені в Ґетеборг і сусідній Хісінген, а устаткування компанії SKF було переміщено на виробничу територію Volvo. Ассар Габріелссон виділяв 4 базисних критерії, що сприяють успішному розвитку шведської автомобільної компанії: Швеція була розвиненою промисловою країною; низький рівень заробітної плати у Швеції; шведська сталь мала тверду репутацію в усьому світі; існувала чітка необхідність у створенні пасажирських легкових автомобілів на шведських дорогах.
Складальний цех заводу Galco's Stockholm.
Рішення Габріелссона й Ларсона почати виробництво пасажирських легкових автомобілів у Швеції було чітко сформульоване й ґрунтувалося на декількох концепціях бізнесу:
Ні зусиль, ні витрат не можна жалувати в процесі створення автомобіля. Дешевше налагодити виробництво у вірному напрямку на початку шляху, ніж допускати помилки й виправляти їх наприкінці . Це один з основних постулатів Ассара Габріелссона. Якщо Ассар Габріелссон був проникливий у бізнесі, то блискучий фінансист і торговець Густаф Ларсон був генієм машинобудування. Разом Габріелссон і Ларсон контролювали дві основні області діяльності Volvo - економіку й машинобудування. Зусилля двох людей ґрунтувалися на рішучості й дисципліні - дві якості, які часто були запорукою успіху бізнесу в промисловості протягом першої половини XX в. Такий був їхній загальний підхід, що заклав фундамент першої й найбільш важливої цінності Volvo - якості.
Назва Volvo
Компанія SKF виступила серйозним гарантом виробництва першої тисячі автомобілів: 500 - з відкидним верхом і 500 - із твердим. Оскільки одним з основних напрямків діяльності SKF було виробництво підшипників, то для автомобілів була запропонована назва Volvo, що в перекладі з латини означає "я кочуся". Таким чином, 1927 рік став роком народження Volvo.
Для характеристики свого чаду був необхідний символ. Ними були обрані сталь і шведська важка промисловість, з тих пір як автомобілі почали вироблятися зі шведської сталі. "Символ заліза" або "символ Марса", як його називали на честь римського бога війни, був розміщений у центрі ґраток радіатора на першому пасажирському легковому автомобілі Volvo, а пізніше на всіх вантажних автомобілях Volvo. "Знак Марса" щільно прикріпили до радіатора найпростішим методом: сталевий обід був приєднаний діагонально, поперек ґрат радіатора. У результаті діагональна смуга стала надійним і добре відомим символом Volvo і її продукції, фактично однією з найпотужніших торговельних марок в автомобільній промисловості.
1926 рік
10 серпня 1926 року прогнози Ассара Габріелссона переконали керівництво SKF пустити в оборот її бездіяльні кошти , вклавши в компанію Volvo, крім раніше поміщених 200 000 шведських крон. Крім того, SKF дала додатковий кредит у розмірі 1 000 000 шведських крон компанії Volvo, покривши тим самим попередні втрати Volvo, які супроводжували її у перші роки існування до одержання прибутку в 1929 році.
До 1935 року Volvo діставала прибуток протягом 5 наступного років. SKF, одержавши кілька випущених акцій, збільшила свою частку капіталу до 13 000 000 шведських крон. Керівництво усвідомлювало, що прийшов час зареєструвати акції Volvo на Стокгольмській фондовій біржі, що було схвалено акціонерами. Придбання компанією SKF значної частини акцій забезпечило їм негайне підвищення в ціні й одержання звання "народних", що існує дотепер .
1927 рік
Перший автомобіль серійного виробництва OV4 Jakob виїхав із заводу Хісінген у Ґетеборзі 14 квітня. Цією подією ознаменувалося народження нової ери шведської індустрії. Jakob був зроблений на базі американської моделі, де шасі попереду й позаду мали листові ресори. Чотирициліндровий мотор розвивав потужність до 28 к.с. при 2 000 об/хв. Максимальна швидкість руху цього автомобіля була 90 км/г, однак крейсерською була заявлена швидкість в 60 км/г.
Автомобіль був встановлений на так звані "артилерійські колеса", які мали спиці з натурального дерева й знімний обід. Кузов був 5-місний, мав відкидний верх і четверо дверцят, усередині він був оброблений шкірою й установлювався на раму, зроблену з ясена й бука. Продажна вартість цього автомобіля з відкидним верхом була 4 800 крон, а із твердим дахом 5 800 крон. У перший рік темп виробництва був дуже низьким через узяті на себе фірмою Volvo дуже тверді зобов'язання по якості.
1928 рік
Набагато більшим, ніж передбачалося, успіхом стала користуватися модифікація із твердим верхом, тому план на випуск 500 автомобілів зі складним верхом і 500 - із твердим був дуже швидко скоректований. Було почате виробництво Volvo Specіal, що одержала модельну назву PV4.
Volvo PV4, що представляє із себе версію Jakob із твердим дахом, користувалася куди більшою популярністю.
Капот став довшим, форми передньої частини - більш аеродинамічними, лобове скло - трохи коротшим. Модель комплектувалася заднім прямокутним ліхтарем і бампером. Гальма на передні колеса були заявлені як опція, і їхня установка коштувала 200 крон. Ернст Грауер - це людина, з ім'ям якого пов'язаний початок успіху Volvo. Він став свого роду першим дилером компанії, через якого пройшла вся серія OV4.
У цей же час Volvo почала випуск вантажівки Type 1. Малолітражні вантажівки вже випускалися на шасі Jakob в 1927 році, сам проект уже існував в 1926 році. Виробництво вантажівок мало успіх. В 1928 році у Фінляндії, у м. Хельсінкі, було відкрито перше представництво Оу Volvo Auto ВА.
1929 рік
Перший автомобіль із 6-циліндровим двигуном PV651 пройшов презентацію у квітні. Літери PV на шведському означають екіпаж, а цифри 651 - шість циліндрів, п'ять сидінь і перша серія.
PV651 - це був автомобіль довше й ширше, і з рамою значно жорсткішою, ніж в Jakob. Могутніший мотор був по достоїнству оцінений, особливо в таксі.
В 1929 році було продано 1383 машини. 27 було продано на експорт. Перший журнал для власників Volvo з'явився в цьому ж році. Його назвали Ratten ("Кермо"). Ральф Хенссон, менеджер по експорту, став першим редактором журналу. Обкладинку першого видання прикрасив портрет Х'ялмара Уолліна, одного з роздрібних продавців компанії Volvo у Ґетеборзі.
Видання поширювалися серед службовців Volvo і різних зацікавлених партнерів. У результаті Ratten став журналом для покупців. Сьогодні Ratten - одне з найбільших видань у Швеції, і найбільш довговічний журнал для покупців у країні.
Після Другої Світової війни було опубліковано спеціальне видання журналу Ratten. Крім єдиного тексту, написаного шведською мовою, що містився на обкладинці журналу за назвою "Пояснення й вибачення перед читачами Швеції", весь журнал був виданий на англійській. Причина цього, як пояснила Volvo, полягала в тім, що її експортні продажі не принесли ні слова інформації за кордон про прогрес і розвиток компанії протягом довгого років війни, що тільки-но завершилася.
1930 рік
Після успішного дебюту моделі PV651 у таксі Volvo вирішила більш серйозно підійти до виробництва автомобілів такого призначення.
У березні 1930 року Volvo випускає дві нові моделі TR671 і TR672 із сімома пасажирськими місцями. Машина призначалася саме для перевезення людей. Шасі цієї моделі повністю співпадали з PV650/651.
У серпні 1930 року відбулася презентація нової версії PV651 - PV652. У цій машині були модифіковані сидіння й торпеда. Задні крила стали довшими, а лобове скло - більше округлим. Вартість цієї машини була 6 900 крон.
Volvo надягає гальма
Як частина філософії безпеки і якості, які були завжди складовою торговельної марки Volvo, в 1930 році були представлені гідравлічні гальма на 4 колеса. Гальма були настільки ефективні, що попереджувальні трикутники часто закріплювалися на задні бампери й багажники легкових і вантажних автомобілів Volvo для забезпечення інших транспортних засобів від гальмового ефекту й для збереження дистанції.
У цьому ж році Volvo купила завод, що поставляв мотори Pentaverken. Крім цього, SKF-приміщення заводу Хісінген також стали володіннями Volvo. Таким чином, робочий персонал Volvo став обчислюватися сотнями людей.
1931 рік
Міжнародна економічна криза привела до зниження продажів автомобілів у Швеції. Крім того, сильну конкуренцію створювала компанія General Motors, що мала в Стокгольмі свій завод з виробництва Chevrolet. 90% вироблених автомобілів Volvo продавалося у Швеції, і тільки опираючись на шведський патріотизм, вдалося вистояти в цей період. У тому ж році була випущена нова модель для таксі TR673, TR674. Тоді ж уперше в історії Volvo були виплачені дивіденди співзасновникам.
1932 рік
У січні модель одержує ряд серйозних конструктивних змін. Літраж двигуна збільшився до 3,366 куб.см, що дало збільшення потужності до 65 к.с. при обертах 3 200 об/хв. Коробка передач стала 4-ступінчатою замість трьох, на другій і третій передачах установили синхронізатори. У результаті всіх цих змін крейсерська швидкість збільшилася на 20%. З початку 1927 року кількість проданих автомобілів перевищила 10 000 штук: 3 800 легкових, де 1 000 із чотирициліндровим мотором, 2 800 із шестициліндровим, і 6 200 вантажівок. 1933 рік
У серпні 1933 року пройшла презентація нових моделей PV653 (стандарт) і PV654 (люкс). Шасі цих моделей були подібні з PV651/652, однак, була одна відмінність, що полягала в посиленні підвіски центральними траверсами. Кузови були вже повністю металеві. Колеса залишилися принципово ті ж, тобто , спицеві, але їхній дизайн став більш стильний. Всі прилади й різні клавіші керування були зібрані з усією торпеди в одну приладову панель, а "бардачок" став закриватись.
У ці роки значною характеристикою стає шумоізоляція салону. Volvo проробила більшу роботу в цьому плані. Карбюратор одержав фільтр, і з'явився глушник, причому установка того й іншого була розрахована й виконана так, що мотор анітрошки не втратив у потужності. Люксова модель відрізнялася від стандарту задніми ліхтарями й двома звуковими сигналами, установленими під фарами.
В 1933 році Густаф Д-М Еріксон представив один автомобіль ручної збірки, що був зроблений у єдиному екземплярі й був названий Venus Bіlo. На той момент це був революційний автомобіль із погляду аеродинаміки, однак, ринок був не готовий оцінити його переваги, тому Venus Bіlo не одержав серійного тиражування. Проте , у майбутньому принципи аеродинаміки кузова цього автомобіля, звичайно ж, одержали своє повне втілення. Для Volvo це стало свого роду уроком - випереджати час так само безглуздо, як і відставати.
1934 рік
Навесні цього року була випущена нова модель 7-місного таксі. Нова модель одержала назву TR675/679 і замінила PV653/654. Принципових відмінностей вона не мала.
1935 рік
Це був щасливий рік для Volvo. Випуск нової моделі PV36 став черговим продовженням американської концепції в автомобілебудуванні. Двигун залишився від колишньої моделі. Лобове скло було розділено на дві частини. Задні колеса прикривалися наполовину задніми крильми. Позаду був установлений додатковий багажний відсік, а салон уміщав шість чоловік: троє попереду й троє позаду.
PV36 була заявлена люксовою моделлю й коштувала 8 500 крон. Спочатку випустили 500 автомобілів. Ця модель одержала також власну назву Carіoca. Так називався популярний у той час американський танець. PV658/659 замінила PV653/654. У нової моделі був змінений капот, і з'явилися ґрати радіатора, що виконувала захисну функцію.
У цьому ж році була випущена нова модель для таксі TR701-704, що відрізнялася від своєї попередниці тільки могутнішим двигуном - 80 к.с.
Торгівля - це мистецтво
Шкіряна обкладинка коричневого кольору прикрашає особливий документ 1936 року - посібник із продажу.
Книга була написана Ассаром Габріелссоном і містила окрему технічну главу Густава Ларсона.
1-а глава присвячений винятково значенню торгівлі для Volvo:
"Торгівля - це мистецтво. Люди без артистичних здібностей у певній області ніколи не зможуть стати блискучими художниками, незалежно від того, скільки вони будуть тренуватися, і яку освіту одержать. Людина, яка не народжена торгувати і обирає торгівлю, не зможе стати процвітаючим торговцем за допомогою навчальних програм".
Керування завжди базується на наступному:
Увага Габріелссона до покупця, навіть у далекому 1936 році, ілюструє наступне: з метою торгівлі ніщо не може забезпечити ефективність персонального сервісу так, як це можуть зробити індивідуальні продавці. Індивідуальні відносини між продавцями легкових автомобілів і їхніми покупцями значать набагато більше для задоволення потреб покупця, ніж що-небудь інше. Окрема глава Густава Ларсона про технологію й машинобудування починається в такий спосіб:
"Автомобілі створюються для людей і ними управляються. Основний принцип полягає в тім, що всі дизайнерські зусилля - це й повинна бути безпека...".
Це було вперше, коли Volvo вимовила слово "безпека" як другу фундаментальну цінність після "незмінної" якості.
1936 рік
Моделлю, що користувалась більшим успіхом, ніж PV36, стала PV51. Уважається, що із цією моделлю марка Volvo стала синонімом поняття якості. Технічні характеристики PV51 були такі ж, як і в PV36. Кузов став дещо ширше й лобове скло - цільне. Двигун залишився колишньої потужності 86 к.с., але сам автомобіль полегшав , ніж PV36 і, як наслідок, став більш динамічним. Вартість цієї моделі була 8 500 крон.
1937 рік
На початку 1937 року була представлена модель PV52, що мала більш повну комплектацію в порівнянні з PV51. PV52 була обладнана двома сонцезахисними козирками, двома очисниками лобового скла, електричними годинниками, підігрівом скла, потужним звуковим сигналом, сидіннями з відкидними спинками. На всі двері були встановлені підлокітники. 1937 рік став рекордним: було випущено 1 804 автомобіля.
Союз службовців Volvo
До кінця 30-х років у Швеції стрімко зростала кількість трейд-юніонів. "Шведська промислова асоціація службовців" (SІ) добралася й до Volvo, але цей рух не був тепло прийнятий Ассаром Габріелссоном (буржуї, вони навіть у Швеції буржуї). Натомість він попросив Бертіла Хелебі призначити представника від службовців Volvo для рішення питань про платню й інших проблем разом з керівництвом.
До всього іншого, їжа в їдальні компанії була фактично неїстівною. По цій і інших проблемах 4 жовтня 1939 року службовці зібралися на загальні збори в лекційному залі напроти приміщення їдальні.
На зборах більшістю голосів було ухвалене рішення про створення "Союзу службовців Volvo". Таким чином, почав свою діяльність "Союз", до складу якого ввійшли всі 250 службовців компанії, а також Ассар Габріелссон і Густаф Ларсон.
SІ, що трималася спершу особняком, у результаті закріпила свої позиції на Volvo і вела свою діяльність паралельно з "Союзом".
Дорослішала Volvo, дорослішав і "Союз службовців Volvo". Щоліта його члени влаштовували вечірку з вареними раками, яка вперше була проведена Габріелссоном і Ларсоном у ресторані "Стерехолф" у Стокгольмі в 1934 році. Союз також випускав газету для своїх членів, оригінальну назву якої "Глушник" було замінено пізніше на "Очисник повітря". Видання пізніше було поглинено компанією й трансформувалося в "Volvo Контакт", що з 80-х років і до наших днів називається "Volvo зараз".
Як і раніше в рамках "Союзу" організовуються вечірки, діють фото й арт-клуби, так само, як і нова секція старожилів.
1938 рік
Разом з моделями PV51/52 з'явилися такі кольори кузову, як блакитний, бордовий, зелений і чорний. Нові моделі PV53, PV54 стандартної комплектації й PV55, PV56 люкс. У цих моделях змінився дизайн капота й ґрати радіатора. Більшого розміру стали фари й емблема на ґратах радіатора. Спідометр став розташовуватися по горизонталі.
В 1938 році нові моделі Volvo, такі, як PV53, одержали округлені ґрати радіатора нової форми.
В 1938 році випускалася також Volvo PV801 (зі скляною перегородкою усередині) і PV802 (без перегородки) для таксі. База цих моделей стала трохи ширше, і змінилися радіуси капота й передніх крил. Ці моделі мали вісім сидінь разом з водійським.
1939 рік
Друга Світова війна привела до серйозної енергетичної кризи. У силу того, що Volvo уже займалася газогенераторами, їй вдалося на шість тижнів випередити інших виробників і почати виробництво автомобілів з газогенераторами, що працюють на деревному вугіллі. Цього року повинна була вийти нова модель на зміну PV53 і 56, але війна, що почалася у вересні, порушила всі плани.
Перша своя модель
Друга Світова війна привела до зниження продажів автомобілів з 7 306 до 5 900 штук. Крім падіння купівельної спроможності, стали виникати проблеми з комплектуючими до їхньої зборки. У той час Ассар Габріелссон писав:
"Із самого початку війни ситуація змінилася докорінно : клієнти, які радо купували наші автомобілі, сталі відкликати свої замовлення".
Необхідно було вижити, незважаючи на падіння продажів, тому Volvo віддає пріоритет виробництву газогенераторів і автомобілів для армії, серед яких були машини типу Jeep.
У перший рік війни було продано 7 000 газогенераторів для потреб національної оборони. Незважаючи на гострий дефіцит комплектуючих, виробництво PV53-56 повністю не припинялося. Деякі моделі оснащувалися моторами ECG (газогенераторними) потужністю 50 к.с.
Виробництво моделей PV53-56 було відкладено через війну, що почалася. 1941 рік
Випуск нової моделі на зміну PV53-56, намічений на травень 1940 року, довелося відкласти. Volvo продовжувала випускати прототипи моделі PV53-56. 6 вересня 1941 року з конвеєра зійшов 50-тисячний автомобіль Volvo.
У цьому ж році Volvo купила контрольний пакет акцій компанії Svenska Flygmotor AB.
1942 рік
Volvo робить чотири прототипи автомобіля PV60, задні двері яких кріпилися до центральної стійки. Презентацію цих моделей планувалося провести після війни. Концепція цих прототипів складалася в зменшенні розмірів у порівнянні PV60. У ці роки керівництво Volvo серйозно займається розробкою концепції післявоєнного автомобіля. У цьому ж році Volvo купує контрольний пакет компанії Kopіngs Mekanіska Verkstad AB, що з 1927 року поставляла зчеплення й коробки передач. Капітал акціонерного товариства Volvo став становити 37,5 мільйона крон.
1943 рік
Проект розробки післявоєнного автомобіля йде на повний хід. Новий автомобіль зменшеного розміру одержує назву PV444. Його серійне виробництво повинне було початися восени 1944 року. Це була американська концепція в європейському виконанні, із чотирициліндровим двигуном і приводом на задні колеса. Цей автомобіль мав великий успіх.
Основною діяльністю Volvo було виробництво автомобілів, тому, крім серійних автомобілів, існували й експериментальні моделі. На початку 40-х років був виготовлений автомобіль PV40 із принципово новим 8-циліндровим двигуном потужністю 70 к.с. Однак проект не пішов у серію через високу собівартість машини й, як наслідок, неконкурентоспроможної його продажної ціни.
1944 рік
Навесні 1944 року було почате виробництво прототипу PV444. Чотирициліндровий малолітражний мотор В4У потужністю 40 к.с. мав дуже маленьку витрату палива. Це був найменший мотор за всю історію виробництва автомобілів Volvo, і саме в цьому моторі вперше клапани стали розташовуватися в голівці блоку. Коробка передач була триступінчаста із синхронізаторами другої й третьої передач. Жвавий інтерес був виявлений до цього автомобіля на виставці автомобілів Volvo у Стокгольмі. Продажна вартість цієї моделі була близько 4 800 крон, що говорить про великий успіх виробництва, що через 17 років змогло вийти знову на ту ж продажну вартість. Перший Jakob коштував також 4 800 крон.
Хелмер Петтерсон відігравав важливу роль у виробництві PV444. Спочатку він займався на Volvo газогенераторами. Йому належать багато проектів по виробництву малолітражних автомобілів. Саме під його патронажем з'явилася на світ PV444. Прийнято 2 300 замовлень на цю модель. PV444 мала такий успіх, що клієнти готові були заплатити подвійну вартість за те, щоб одержати цей автомобіль без черги. На цій же виставці була представлена модель PV60, що стала послідовником довоєнної моделі. Цей автомобіль був високої якості, його рівень продажів дещо перевершив плановані обсяги й склав 3 000 PV60 і 500 PV61.
1945 рік
Після запаморочливого успіху моделі PV444 обсяг продажів став падати. Затяжний страйк серед робітників та службовців машинобудівної індустрії став причиною переносу планів по виробництву нових моделей. На одному із прототипів передбачуваних нових моделей був зроблений пробіг через всю Швецію від Скані до Кіруни. Загальний кілометраж пробігу склав 3 000 км. Засоби масової інформації назвали цю машину "красунею автомобільного світу".
1946 рік
Страйк у машинобудуванні сильно загальмував виробничий процес Volvo. Основна проблема полягала в тому, що ніде було брати комплектуючі для конвеєра. Були початі різні спроби пошуку постачальників у США, однак, вони не увінчалися успіхом. Всі ці проблеми сильно знизили обсяги виробництва й, тим самим, ускладнили ситуацію з виконанням замовлень на виробництво автомобілів.
1947 рік
На початку цього року були розроблені десять модифікацій на базі PV444. Серійне виробництво було почато в лютому 1947 року. Планувалося випустити 12 тис. автомобілів цієї серії, причому 10 181 автомобіль був уже проданий. Однак відразу "розігнати" виробництво після настільки серйозних економічних проблем було непросто, тому перші PV444 з'явилися на дорогах набагато пізніше. Перші 2 000 машин були продані в збиток, тому що заявлена у свій час у Стокгольмі ціна в 4 800 крон була в 1947 році вже нереальною, і автомобіль PV444 став коштувати 8 000 крон.
1948 рік
Наслідки Другої Світової війни для Швеції були вже практично невідчутні, і цього року Volvo б'є всі рекорди по виробництву автомобілів. Близько 3 тис. було випущено, серед яких більшість серій PV444. Значно збільшилося виробництво PV60. Одночасно випускалася 800-а серія для таксі.
1949 рік
Починаючи із цього року Volvo стала випускати легкових автомобілів більше, ніж вантажних і автобусів. Був початий випуск спеціальної версії PV444 - PV444S. Колір кузова став сірим, всупереч традиційному чорному, оббивка салону стала червоною й сірою. Конструктивно модель не змінилась. Продавалася тільки під замовлення, і її вартість була вище, ніж PV444. В 1949 році кількість зроблених автомобілів перевищила 100 тис. машин, де 20 тис. було продано на експорт. Компанія Volvo на той момент нараховувала в штаті 6 тис. працівників, з них на заводі в Ґетеборзі - 900 робітників і 500 службовців.
1950 рік
Volvo PV831 використалася не тільки в таксі, але й стала основою для створення автомобілів "швидкої допомоги", вантажівок, фургонів.
На початку 50-х років основним завданням Volvo було збільшення виробництва PV444. У вересні компанія представила серію В моделі PV444.
Автомобілі цієї серії випускалися в стандартній і спеціальній версіях. Причому остання повністю відповідала моделі PV444AS, що мала нові бампери, модифікований салон, більш сучасну приладову панель із напівкруглим спідометром, більше зручні сидіння. Кнопка пуску стартера була замінена на ключ запалювання. На цю модель у середину даху встановлювався Т-подібний покажчик, що дублював роботу "поворотників". По достоїнству була оцінена клієнтами підвіска моноблочного типу. Із цією підвіскою автомобілі експортувалися в Бразилію, Перу й Уругвай.
Восени була представлена нова модель для таксі PV831/832. Надалі ходова частина моделі PV833/834 послужить базою для виробництва автомобілів "швидкої допомоги", фургонів і вантажівок.
1951 рік
PV444 серії В була замінена серією С с мінімумом модифікацій. З метою забезпечення більшої реалізації шасі від PV445 було ухвалене рішення на їхній базі збирати так званий сімейний автомобіль. Таким чином, з'явилася Volvo Duett, що робили в Олфстреме. 1951 рік знаменний для Volvo у фінансовому плані. Оборот компанії цього року склав 310 мільйонів крон. У цьому ж році в Ґетеборзі було почато конвеєрне виробництво.
Volvo Duett - сімейний автомобіль на базі популярної моделі PV444.
1952 рік
У січні із заводу в Хісінгені виїжджає 25-тисячний PV444. З появою серій PV444D і DS двигун стала потужнішим, рульове керування легшим й грубка салону - як опція.
Лідер з міжнародним баченням
Гуннар Інгеллау - син адвоката Івара Людвіга Інгеллау й Хільди Ліндквіст - народився 11 листопада 1907 р. у приході Енгельбрект, Стокгольм. Він закінчив сучасну вищу школу Норммалм у м. Стокгольмі в 1926 р.; одержав диплом інженера; навчався в Королівському технологічному інституті в м. Стокгольмі; мав ступінь доктора машинобудування й доктора економічних наук; працював у компанії "Шведські Державні залізниці " у Ґетеборзі, Еребро й Стокгольмі; був менеджером по плануванню й торгівлі у фірмі Motala Verkstgder з 1935 по 1939 р.; став головним інженером фірми АВ Elektrolux з 1939 по 1943 р.; з 1943 по 1956 р. - президент Svenska Plygmotor; з 1956 по 1971 р. був президентом АВ Volvo; голова Ради директорів АВ Volvo - з 1971 по 1978 р. Помер 5 січня 1988 у Ґетеборзі.
"...Я знімаю капелюх перед досягненнями минулого Volvo і знімаю пальто, щоб приступитися до справ майбутнього".
Цитата, наведена вище - це уривок з урочистої промови Гуннара Інгеллау, вимовленої ним при вступі на посаду президента кампанії Volvo в 1956 р. І, приступившись до виконання своїх обов'язків, він стримав своє слово.
Він був призначений президентом АВ Volvo у пік Суецької кризи. Для Volvo криза спричинила обмеження в поставці палива, що, у свою чергу, привело до припинення торгівлі у Швеції по суботах і неділях.
Продаж автомобілів скоротився в три рази, і Гуннар Інгеллау був змушений ухвалити рішення щодо введення чотириденного робочого тижня на виробництві компанії Volvo.
Нарешті, Суецька криза була переборена, і навесні 1957 року Volvo знову була здатна задовольнити потреби зрослого ринку, навіть в умовах повної утилізації ресурсів виробництва.
Гуннар Інгеллау відразу розпізнав необхідність концентрації на ринку експорту й міжнародної діяльності для забезпечення виживання й успіху автомобілів Volvo. Зосередження Volvo на американському ринку - один із прикладів. 5 000 автомобілів було експортовано в США, це на 82% більше в порівнянні з попередніми роками.
Експансія Volvo під керівництвом Інгеллау була строго вивірена. Загальна сума від продажів виросла вдвічі за 15 років, від 600 млн. до 6 трлн. шведських крон. Число вироблених автомобілів зросло з 31 000 в 1956 році до 205 000 в 1971 році - останньому році перебування Інгеллау на посту Президента.
Ім'я Гуннара Інгеллау назавжди ввійшло в історію шведської промисловості. Інгеллау вивів Volvo і шведську промисловість на світову арену шляхом повної концентрації на експортованій діяльності й входу в ЄEC, виробництва й конвеєрних збірок у Генте, і саме при ньому символами торговельної марки компанії стали безпека, якість, надійність і цінність грошей. Коли Гуннар Інгеллау передав кермо влади своєму спадкоємцеві, Гілленхаммеру в 1971 р., Volvo була процвітаючою компанією з налагодженим виробництвом, що широко впроваджувалося в інші ринки.
1957 рік
Керівництво Volvo бере курс на планомірне завоювання міжнародного ринку. Цілком задовільно оцінювалися кроки по проникненню на американський ринок. З початком виробництва Amazone більше пильна увага стала приділятися питанням безпеки.
Модель Amazone, що повинна була прийти на зміну PV444, проектувалася з урахуванням максимальної безпеки, і вперше оснащувалася 3-крапковими ременями безпеки.
У цьому зв'язку іншим стало виконання нижньої частини приладової панелі, розроблялося кріплення під установку ременів безпеки на всі моделі. PV444 стала оснащуватися тим же мотором, що й Amazone, ґрати радіатора одержали більше тонку обробку, і на них встановлювалася емблема V. З 1950 по 1957 року Volvo випустило більше 4 000 таксі, і, таким чином, у Швеції автомобілів таксі марки Volvo була явно домінуюча кількість. В 1957 році було зроблено руками 13 тис. робітників та службовців 50 тис. автомобілів.
1958 рік
Незважаючи на те, що Amazone повинна була замінити модель PV444, Volvo випускає нову, більш модернізовану версію PV544. Її лобове скло було зроблено як одна деталь, і воно стало більш пласким. Заднє скло стало більшого розміру, задні ліхтарі потужнішими , а приладова дошка була оснащена таким же спідометром, як в Amazone. PV544 існувала в чотирьох версіях з різними опціями. Оборот компанії Volvo перевищив 1 млрд. крон, і експорт виріс до 100 тис. машин.
В 1949 році була перша серйозна участь шведських гонщиків Хілдинга Олссона, Мартіна Карстедта й Стінга Седерблома в ралі Монте-Карло. В 1958 році Гуннар Андерссон виграє чемпіонат Європи на PV444. В 1960 році він же виграє Міжнародні ралі Гран-Прі Аргентини. В 1959 році Еві Роскист стала чемпіонкою Європи в ралі серед жінок.
1959 рік
Amazone і PV544 були оснащені 3-крапковими ременями безпеки. Volvo стала першою фірмою у світі, що запропонувала установку ременів безпеки на автомобілі серійного виробництва...