Професор філології Базельського університету 35-річний Фрідріх Ніцше залишив свій пост через різке погіршення стану здоров'я зі збереженням пенсії в 6 тис. франків протягом шести років.
У листі до свого вчителя, професора Річля він написав: "Пане професор, зрештою мене більше влаштувало би бути славним базельським професором, аніж Господом; та я не насмілюся зайти в своєму егоїзмі так далеко, щоб поступитись заради цього сотворінням світу".
Наступне десятиліття виявилося самим плідним для нього як автора, але мучимого нестерпними болями, напівосліплого філософа й письменника оточували лише найближчі люди. Після удару, що стався з ним на вулиці Туріна в січні 1889 р., розум Ніцше поринув у морок, і останні 11 років його життя пройшли в психіатричних лікарнях, де за ним доглядали мати й сестра.
Випадок у Туріні вражає своїм майже містичним сюжетом. Вийшовши з дому, Ніцше побачив стару, виснажену шкапу, яку кучер засік майже до смерті. Захлинаючись слізьми, він кинувся їй на допомогу, охопив конячу шию і впав...