У Радянському Союзі запроваджено новий вчений ступінь — «Кандидат наук»
Науковий ступінь (учений ступінь, академічний ступінь, титул) — ступінь кваліфікаційної системи в науці, що дозволяє ранжувати наукових діячів і науково-педагогічних працівників у певній галузі знання на окремих етапах академічної кар'єри.
Кандидат наук - це наукова ступінь, заслужена особою, яка має кваліфікацію магістра або спеціаліста та, як правило, яка навчалася в аспірантурі вищого навчального закладу або наукової установи. Альтернативою отримання ступеня без навчання в аспірантурі, є робота з науковим керівником при навчальному закладі. Така процедура була введена в Радянському Союзі для тих, хто не мав можливості вчитися в аспірантурі. Отримання ступеня кандидата наук передбачає публічний захист дисертації. Нормативний термін навчання в аспірантурі становить 3 (денна форма) або 4 (заочна форма) року.
Вчені ступені з'явилися в СРСР в 1934 році (введені постановою Раднаркому СРСР «Про вчені ступені і звання» від 13 січня 1934 року, що фактично відновили раніше існуючі в дореволюційній Росії вчені ступені). До революції в Російській імперії існувала ступінь кандидата університету, що присвоювалась студентам, що закінчили університетський курс з відзнакою; сучасному кандидату наук приблизно відповідала ступінь магістра, для отримання якої було потрібно кілька років досліджень після закінчення університету і захист дисертації.
