Олександр Попов
(16.03.1859 – 13.01.1906),
російський фізик та електротехнік, професор, винахідник радіо.
Народився Олександр Степанович Попов в невеликому уральському селищі Краснотур'їнськ, в родині священика. Перша освіта Олександра Попова було отримана в духовному училищі. Потім він став вчитися в духовній семінарії Пермі. Вищу освіту здобув в університеті Петербурга. Ті роки в біографії Попова були важкими. Коштів не вистачало, тому Олександр не міг весь час приділяти навчанню, заняття він поєднував з роботою. Захопившись фізикою, після закінчення університету почав викладати в Кронштадті. Потім став читати фізику в технічному училищі. З 1901 року був професором електротехнічного інституту Петербурга, а після його ректором. Турботи, пов'язані з виконанням відповідальних обов'язків директора, розхитали і без того не надто міцне здоров'я Олександра Степановича. Після одного дуже бурхливого пояснення в міністерстві, повернувшись додому, він відчув себе раптово дуже погано. Лікарі констатували у нього крововилив у мозок, і 13 січня 1906 Олександр Степанович Попов помер, не приходячи до тями.
Основною віхою в діяльності Попова стало створення ним радіоприймача і системи радіозв'язку. У 1895 році він виготовив когерентний приймач, здатний приймати на відстані без проводів електромагнітні сигнали різної тривалості. Зібрав і випробував першу в світі практичну систему радіозв'язку, що включає іскровий передавач Герца власної конструкції і винайдений ним приймач. В ході дослідів також була виявлена здатність приймача реєструвати електромагнітні сигнали атмосферного походження. В 1899 він сконструював приймач для прийому сигналів на слух за допомогою телефонної трубки. Це дало можливість спростити схему прийому і збільшити дальність радіозв'язку. Перша радіограма, передана А. С. Поповим на острів Гогланд 6 лютого 1900, містила наказ криголаму "Єрмак" вийти на допомогу рибалкам, віднесеним на крижині в море. Криголам виконав наказ, і 27 рибалок були врятовані.
Пам’ять:
Іменем А. С. Попова названі мала планета (№ 3074), об'єкт місячного ландшафту зворотного боку Місяця, музеї, навчальні заклади, інститути, підприємства, вулиці, теплохід, премії, медалі, дипломи. Йому споруджено не менше 18 пам'ятників і бюстів в Росії і за її межами. З 1945 року Академія наук СРСР присуджує Золоту медаль імені А. С. Попова за досягнення в галузі розвитку методів і засобів радіоелектроніки.
Увічненням пам'яті про винахідника займаються п'ять музеїв:
Музей радіо ім. А. С. Попова в Єкатеринбурзі;
Будинок-музей Олександра Степановича Попова в Краснотур'їнську;
Меморіальний музей винахідника радіо А. С. Попова в Кронштадті;
Музей-кабінет і музей-квартира А. С. Попова в Санкт-Петербурзі ;
Центральний музей зв'язку імені А.С. Попова в Санкт-Петербурзі.
