Джек Лондон (Джон Ґрифіт Чейні)
/ Jack London (John Griffith Chaney )/
(12.01.1876 – 22.11.1916),
американський письменник, найбільш відомий як автор пригодницьких оповідань і романів.
Народився Джек 12 січня 1876 в Сан-Франциско. Коли йому було близько восьми місяців, його мати вийшла заміж за фермера Джона Лондона, який усиновив маленького Джека Ґрифіта, і майбутній письменник отримав його прізвище. Важке матеріальне становище рано підштовхнуло Джека до трудового життя. Ще в школі він підробляв продажем газет. А коли закінчив школу, пішов працювати на консервну фабрику. У 1893 році він вперше вийшов у плавання. Ця подорож залишила багато спогадів, які він пізніше використав у своїх романах. Перший же твір Джека Лондона приніс йому успіх: за нарис «Тайфун біля берегів Японії» він отримав премію. Помер письменник 22 листопада 1916. Останні роки він страждав від ниркового захворювання і під час одного з нападів болю Джек Лондон прийняв занадто велику дозу снодійного.
За всю біографію Лондон видав 16 збірок. Першими, котрі принесли йому популярність, були: «Син вовка» (1900), «Бог його батьків» (1901), «Діти морозу» (1902), «Чоловіча вірність» (1904), «Місячний лик» (1996). Перші романи - «Дочка снігів» (1902), «Морський вовк» (1904), «Гра» (1905) також були сприятливо сприйняті читачами. Одними з найвідоміших романів, крім перерахованих, за всю біографію Джека Лондона стали «Біле ікло» (1906), «Серця трьох», «Мартін Іден». Вісім його романів були успішно екранізовані.
Цитати з романів Джека Лондона:
«Обмежений розум бачить обмеженість тільки в інших». («Мартін Іден»)
«Граючи в незнайому гру, ніколи не роби першого ходу». («Мартін Іден»)
«Він дійшов висновку, що людський організм лише в коханні здійснює своє велике призначення і що кохання треба приймати без ніяких міркувань, як найвищий дарунок життя». («Мартін Іден»)
«Життя досягає своїх вершин у ті хвилини, коли всі його сили спрямовуються на здійснення поставлених перед ним цілей». («Біле Ікло»)
«Життя - це невтомна жага насичення, а світ - арена, де стикаються всі ті, хто, прагнучи до насичення, переслідує одне одного, полює один за одним, поїдає один одного; арена, де ллється кров, де панує жорстокість, сліпа випадковість і хаос без початку і кінця». («Біле Ікло»)
«Краще в будь-який момент померти людиною, ніж вічно жити худобою».(«Серця трьох»)