Шарль ПЕРРО
/Charles PERRAULT/
(1628 - 16.5.1703),
французький письменник-казкар, член Французької академії (1671).
Шарль Перро народився в 1628 році. У віці восьми років Шарль був відправлений до коледжу. За час навчання ні він, ні його брати ні разу не були биті різками - випадок на ті часи винятковий. Після колежу Шарль протягом трьох років бере приватні уроки права та врешті-решт отримує диплом юриста. У двадцять три роки він повертається в Париж і починає свою кар'єру в якості адвоката. Перший твір Перро - пародійна поема «Стіни Трої, або Походження бурлеску» (1653). Писав алегоричні поеми, оди, послання в стилі галантної придворної поезії. Учасник літературної «суперечки давніх і нових», він відстоював перевагу сучасних йому письменників над древніми, відкидаючи класицистичну естетику. У 1663 році трапилася так, що Шарля взяв до себе на роботу міністр фінансів на посаду секретаря. Через 8 років, Перро вже був у французькій Академії королівського палацу.
Шарля цікавило культурне світське життя, він продовжував активно й подовгу писати. Незабаром майбутній відомий письменник познайомився з дівчиною Марі і одружився на ній. Марі народила йому трьох синів, але при останніх пологах померла. Це було глибоке потрясіння для Шарля, він ніколи більше не одружився, а своїх синів ростив і виховував сам. 1683 був знаменним і поворотним для Шарля Перро. В цей рік він звільнився з роботи, йому була призначена відмінна пенсія, на яку можна було проживати безбідно до кінця днів. Отримавши скільки вільного часу Перро займається письменництвом, цей період можна назвати розквітом його творчості. 16 травня 1703 року Шарль Перро пішов з життя. Йому було лише 75 років. Поховали його на паризькому кладовищі Сен Бонуа. На початку ХІХ століття у зв'язку із закриттям кладовища, останки Шарля Перро були перенесені до підземного некрополя церкви Сен Бонуа.
Славу Перро приніс збірник "Казки моєї матінки Гуски, або Історії і казки минулих часів з повчаннями» (1697) . Саме Шарль Перро записав кілька казкових сюжетів так, що їх прирівняли з часом до жанрів високої літератури. Тільки цей автор вмів написати простою мовою серйозні роздуми, надати гумористичні нотки і вкласти у твір весь талант істинного майстра-літератора.
Бібліографія:
«Стіни Трої, або Походження бурлеску» (1653)
«Століття Людовика Великого», (1687)
«Паралелі між стародавнім і новим у питаннях мистецтва і наук»(т. 1-4, 1688 — 97)
«Казки матінки Гуски, або Історії і казки давніх часів з повчаннями» (1697)
«Фея»
«Попелюшка»
«Кіт у чоботях»
«Червона Шапочка»
«Хлопчик-мізинчик»
«Синя борода»
«Спляча красуня»
«Ріке-чубчик»
«Ослина шкура» .
