Франсуа ВІДОК
(24.7.1775 - 1857),
шукач пригод, професійний злочинець, що створив службу безпеки Франції - Сюрте.
Юнак, що відзначився на полі бою в ряді боїв 1792 року, міг домогтися блискучої військової кар'єри, але лаври Наполеона його не приваблювали. Авантюрний склад розуму, сміливість і зухвалість незабаром створили йому славу одного із найзнаменитіших злочинців Франції.
Відбувши кілька строків за різні злочини, він вирішив перемінити рід своєї діяльності й в 1809 році запропонував свої послуги для боротьби зі злочинністю державі в обмін на особисту волю. Поліцейські чини погодилися з умовами Відока, і через рік він очолив новий поліцейський підрозділ - службу безпеки.
Відок створив мережу шпигунів й інформаторів. Його зусилля на новому поприщі були надзвичайно ефективні: лише в 1817 році він зробив понад 800 арештів у злочинному середовищі, маючи в підпорядкуванні всього 12 співробітників. Пішовши у відставку в 1827 році, він спробував керувати фабрикою по виробництву паперу й картону, на якій трудилися колишні каторжники. Але справа прогоріла, і він повернувся на стару посаду.
Звільнений в 1832 році за обвинуваченням у злодійстві, Відок створив приватне детективне агентство - прототип сучасних. Щоправда, влада незабаром прикрила його. Відок був дружний зі знаменитими письменниками Віктором ГЮГО, Оноре ДЕ БАЛЬЗАКОМ, Эженом СЮ й Александром Дюма-батьком. Він послужив прототипом бальзаківського Вотрена й героя роману Гюго "Знедолені" Жана Вальжана.
Побічно Відока можна вважати й родоначальником жанру детектива в літературі, тому що Едгар ПО написав свої знамениті розповіді під враженням від прочитаних ним "Мемуарів" Відока, який і сам непогано писав книжки.