Чанг і Енг БАНКЕРИ
/Chung & Eng BUNKER/
(1811 - 17.1.1874),
народжені на Сіамі (нині Таїланд) зрослі близнюки. Від них і пішло визначення "сіамські близнюки".
Батько близнюків був китайцем, а в жилах матері текла змішана китайсько-малайська кров. Їхні імена часто переводять як "Лівий" і "Правий", хоча тайською мовою так називають зелений і дозрілий плоди місцевого фрукта. Народження зрослих в області талії близнюків стало сенсацією. В 14 років їх побачив британський торговець Роберт ХАНТЕР, що зумів переконати матір, що щастя сини зможуть домогтися лише за межами Сіаму. Треба було ще три роки, щоб одержати в короля дозвіл на виїзд його підданих із країни. Мати фактично здала близнюків Хантеру в оренду на 2,5 роки за 3000 доларів, але одержала з обіцяної суми тільки 500.
З 1829 року Хантер і його американський партнер капітан Абель КОФФІН возили Чанга й Енга по Америці й Англії, улаштовуючи майже щодня чотиригодинні своєрідні вистави в театрах і концертних залах, коли близнюки спочатку просто демонстрували своє вміння ходити, бігати, а також відповідали на питання публіки. Пізніше вони доповнили показ гімнастичними номерами, переносом найважчої людини з аудиторії, що зібралася, і грою типу бадмінтону. Заробляючи в місяць в середньому 1000 доларів, Хантер і КоффІн платили Чангу й Енгу лише 10 доларів, а через два роки їхній заробіток зріс до 50 доларів.
Брати змогли стати незалежними лише тоді, коли їм здійснився 21 рік і минув строк договору. Вони продовжували самостійно давати вистави протягом семи років, доки доктор Джеймс КОЛЛОУЕЙ з Північної Кароліни не порадив їм припинити стомлюючі поїздки й гарненько відпочити. Брати влаштувалися в містечку Уілксборо й купили ферму. Вони одержали американське громадянство, взявши собі прізвище Банкер.
Знайомство із сестрами, що проживали по сусідству, ЯТС привело до того, що Чанг закохався в молодшу - Аделаїду. Але оскільки женитися поодинці він не міг через неодмінні пересуди про життя втрьох, волею-неволею зійшлися й Енг зі старшою сестрою - 18-літньою Сарою. Городяни й батьки сестер не схвалили шлюб. Родичі наречених погодилися лише тоді, коли брати погодилися на ризик операції по їхньому поділі. Але отут збунтувалися сестри, і буквально з-під носа хірургів відвезли Чанга й Енга.
Подвійне весілля відбулося у квітні 1843 року. Пройшов неповний рік - і Сара народила дівчинку, а шість днів через народилася й дочка Чанга й Аделаїди. Через рік усе повторилося з інтервалом в 8 днів. Брати купили новий будинок у Маунт Ейрі, а число членів родини регулярно прибувало. Жити в одному будинку з великою кількістю дітей стало важко, між сестрами стали виникати сварки, що привело й до проблем у відносинах братів.
Незабаром вони стали жити на два будинки: три дні в дружини Чанга, потім три дні в дружини Енга, причому будь-який каприз хазяїна будинку був законом для іншого. Для підтримки матеріального становища зростаючого сімейства (до 1860 року в Аделаїди народилося сім, а в Сари - дев'ять дітей) брати зрідка робили гастрольні турне.
Нищівний удар благополуччю братів нанесла Громадянська війна, після якої їхній капітал різко зменшився. Братам довелося відправитися з гастролями в Європу, які пройшли з більшим успіхом. Але під час повернення в Америку на пароплаві із Чангом трапився удар, що частково паралізував праву половину його тіла.
Останні роки життя братів були затьмарені численними сварками, до того ж Чанг став сильно пити. Доведені до розпачу, брати звернулися до сімейного доктора, зажадавши негайної операції по розділу. Хірург, вислухавши їх, спокійно виклав інструменти й запитав: "Що ви волієте - щоб я розрізав з'єднуючу вас плоть або відрізав обом голови? Результат буде однаковий". Темперамент братів був приборканий. Але доктор пообіцяв виконати операцію у випадку смерті одного із близнюків.
На жаль, його не виявилося поруч, коли помер Чанг. Енг, що володів міцним здоров'ям і не хворів на відміну від брата, пережив його всього на три години.