Юл БРИННЕР
/Yul BRYNNER (Julіus BRІNER)/,
(1920 - 10.10.1985),
американський кіноактор.
Тільки після його смерті син розповів про невідомі факти біографії батька. При житті вважалося, що Бриннер народився на Сахаліні в 1915 році, у ньому тече швейцарсько-японська кров і при народженні одержав ім'я Таджи Хан.
Насправді ж його батьком був швейцарський інженер Борис Бринер, матір'ю - дочка російського доктора Маруся Благовидова, жили вони у Владивостоці, де й з'явився в 1920 році (ця дата й на могилі актора) на світ Юл, названий на честь діда Жуля Бринера. Східні риси в його зовнішності від матері батька - монголки. Батько покинув родину, мати відвезла Юла із сестрою Вірою в Харбін, а потім у Париж. Там він замість навчання став музикантом, грав на гітарі в нічних клубах, де виступали російські цигани, що стали його родиною.
Потім був цирк, у якому Юл виступав гімнастом на трапеції, переїзд у Штати в 1941 році, надходження в трупу Михайла ЧЕХОВА, що став його вчителем. Тоді ж відбувся театральний дебют, трохи пізніше він з'явився в перших телесеріалах і ток-шоу на телебаченні (тоді відбулося подвоєння "н" у його прізвищі), а в 1949 Бриннер прийшов у кіно. Слава прийшла до нього через два роки на Бродвеї з мюзиклом "Король і я". Не менш успішною стала й екранізація постановки, що принесла в 1957 році Бриннеру "Оскар" за кращу чоловічу роль. У СРСР він став популярний після прокату знаменитого вестерна "Чудова сімка". Це сьогодні кожна друга знаменитість голена наголо.
В останні десять років життя він не знімався в кіно, гастролюючи по світу з роллю, що принесла йому все, короля Сіаму. Він знав, що приречений, і помер після довгої хвороби від раку легенів. Тоді з'явився записане Бриннером звернення, у якому він назвав паління причиною своєї смерті, що мало найсильніший емоційний вплив на глядача.