Василь Петрович БОБИНСЬКИЙ
(11 березня 1898, м. Кристинопіль Львівського воєводства, нині Червоноград Львівської області — 2 січня 1938)
український поет, перекладач.
Навчався у гімназіях Львова та Відня. Учасник воєнних дій 1918—1920. 1920 у Червоній Українській Галицькій Армії (ЧУГА). Від 1923 працював у нелегальній комуністичній пресі Західної України. Видавав літературний тижневик «Світло» (1925—1927), був видавцем і редактором журналу «Вікна» (1927—1930). Одмн з організаторів групи революційних письменників «Горно».
Зазнав переслідувань польської влади. 1927 у польській в'язниці написав поему «Смерть Франка», яку було відзначено премією Народного комісаріату освіти УСРР напередодні 10-ої річниці подій жовтня 1917. Від 1930 жив у Радянській Україні. Був членом літературної організації «Західна Україна» та ВУСПП. Заарештовано НКВС 1933 як члена УВО і 1934 засуджено до трьох років концтаборів.
Працював на будівництві каналу Волга — Москва. 1937 знову заарештовано. Розстріляно. Реабілітовано 1956. Одним із перших серед українських поетів виступив у жанрі еротичної поезії. Це вінок сонетів «Ніч кохання» (написано 1921—1922, а 1923 видано окремою книжкою у львівському видавництві «Молочний шлях»).