Слідом за нападом на Порт-Артур японські кораблі блокували в нейтральній гавані Чемульпо в Кореї російський крейсер «Варяг» і канонерський човен «Кореєць».
Командир японської ескадри, що складалася з 14 кораблів, контр-адмірал УРІО в ультимативній формі зажадав від російських моряків покинути рейд, на якому також стояли іноземні кораблі. Командир крейсера «Варяг» капітан 1-го рангу Всеволод Федорович РУДНЄВ вирішив вийти в море, прийняти бій і спробувати прорватися в Порт-Артур.
Нерівний бій почався в 11 годин 50 хвилин. «Варяг», що вважався одним із кращих крейсерів у світі, потопив японський міноносець і ушкодив два крейсери, але й сам одержав небезпечні ушкодження й пробоїни, на ньому почалася пожежа. 37 чоловік екіпажа загинули, 91 чоловік був поранений, включаючи командира корабля. Через 25 хвилин після початку бою російські кораблі повернулися в гавань. Оскільки швидко виправити отримані ушкодження не представлялося можливим, а іноземці готувалися піти з рейду, залишивши росіян моряків беззахисними перед японцями, Руднєв вирішив підірвати «Кореєць» і затопити крейсер (його вибух міг ушкодити інші кораблі).
Екіпажі російських кораблів були прийняті на іноземний кораблі й через нейтральні порти доставлені в Росію, де героям-морякам була влаштована врочиста зустріч.
Японці пізніше підняли крейсер і увели до ладу за назвою «Сойя». В 1916 році Росія викупила його в Японії, і він одержав колишню назву. Для ремонту корабель був відправлений в Англію, де після Жовтня й завершилася його доля. У різні роки її описували по-різному: чи то він загинув у морі, чи то був просто відправлений на злом.
Пізніше в радянському флоті кілька кораблів носили славне ім'я «Варяг». Останнім повинен був стати важкий авіанесучий крейсер, що так і не був добудований. Залишилася лише пісня «Ворогу не здається наш гордий «Варяг»».
P.S. Є сьогодні в складі Тихоокеанського флоту Росії ракетний крейсер «Варяг».