Мігель ІДАЛЬГО
ІДАЛЬГО-і-КОСТІЛЬЯ (вар. ГІДАЛЬГО) /Miguel HIDALGO в COSTILLA/
(1753 — 30.7.1811),
національний герой Мексики, керівник народного повстання 1810—11, що переросло у війну за незалежність Мексики від іспанського панування.
У Мексиці його почитають як батька незалежності, йому зводять пам'ятники, але от що пишуть у своїй «Історії XIX століття» французькі історики Лавісс і Рамбо: «На чолі заколотників стояв священик Ідальго, шістдесятирічний метис. Йому вдалося сформувати військо, що складалося головним чином з індіанців і невеликого числа креолів, наброду негідників, що примкнули до повстання тільки з бажання досхочу пограбувати».
Боротьба проходила з небаченою жорстокістю: повсталі знищували всіх іспанців підряд без розбору, ті відповідали ще більш кривавими каральними експедиціями. Ідальго був відлучений від церкви, а повстанці, яких набралося до 100 тисяч, назвали його своїм генералісимусом. Але полководницьким даром він не володів, був розбитий під Гвадалахарою, у результаті зрадництва полонений і переданий іспанцям. Ідальго сам керував своїм розстрілом, інструктуючи солдатів цілитися в його праву руку, що він поклав на серце.