Франческо СФОРЦА
(23.7.1401 - 1466),
італійський кондотьєр (командир найманців), що в 1450 році захопив владу в Міланській республіці, проголосивши себе герцогом.
Його батьком був селянин Муціо Аттендоло, якого за силу прозвали Сфорца (від італійського sforzare - долати силою). Він починав простим солдатом, пізніше став кондотьєром і одержав від папи римського графський титул. Франческо був незаконнонародженим сином Муціо й служив найманцем у загоні батька. Після смерті батька в одному з боїв він очолив загін, служив поперемінно Мілану, Венеції й Флоренції залежно від того, хто більше платив.
Після захоплення влади у відновленому Міланському герцогстві Сфорца правив як тиран, але при цьому докладав значних зусиль для перетворення Мілану у великий культурний центр. Насамперед воїн, він увійшов в історію і як заступник поетів, учених і художників (ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ). Династія Сфорца правила Міланом майже сто років, нащадками роду Сфорца були герцоги Чезаріні, маркізи Караваджо, графи Боргоново й ін. італійські феодальні володарі.