Аллен ГІНСБЕРГ
/Allen GІNSBERG/
(1926 - 5.4.1997),
американський поет-бітник.
Батько Аллена Луїс викладав у середній школі, був визнаним поетом і помірним соціалістом. Мати Наомі була радикальною комуністкою й переконаною нудисткою. Дитинство боязкого й чутливого хлопчика пройшло під впливом матері, що страждала параноєю.
Вона довірялася синові, коли вважала, що всі інші члени родини й взагалі увесь світ ополчилися проти неї. У такій обстановці юний Гінсберг не міг зрозуміти навколишній світ і свій внутрішній стан, тому що відчував потяг до хлопців-однолітків.
Юнаком відкривши для себе поезію Уолта Уїтмена, він проте за порадою батька збирався стати юристом і поступив у Колумбійський університет. Там його друзями стали Люсьєн КАРР, Джек КЕРУАК, Вільям БЕРРОУЗ і Ніл КЕССЕДІ, які рівною мірою захоплювалися наркотиками, сексом і літературою, мали друзів у кримінальному середовищі.
Гінсберг, наймолодший і безневинний член у колі друзів, допомагав їм вигострювати літературні здатності, тоді як приятелі розвіювали наївність його книжкових уявлень про світ.
Кинувши навчання, воно ввійшов у компанію наркоманів і злодіїв з Таймс-сквер (головним чином друзів Берроуза), пристрастився до наркотиків, відвідував гей-бари в Грініч-Вілідж, запевняючи себе й друзів, що стоїть на порозі якогось великого поетичного осяяння, яке вони з Керуаком назвали "новим баченням". Жагуче захоплення Кесседі змушувало його часто відвідувати приятеля в Денвері й Сан-Франциско, що згодом надихнуло Керуака на написання роману "На дорозі".
Стан матері тим часом погіршився, її помістили в лікарню і зробили їй лоботомію (дуже гуманно і по-американськи). Сам Гінсберг вів надзвичайно ексцентричний спосіб життя, немов намагався знайти ту грань, яку переступила його матір. Один раз улітку 1948 р. 26-літній Аллен досяг такого стану, що йому привиділося, начебто його відвідав сам Вільям Блейк. У підсумку парубок заявив, що знайшов Бога.
Ситуація різко змінилася, коли через злочинні діяння друзів Гінсберга заарештували й посадили у в'язницю. Він відійшов від Берроуза, пройшов курс у психоаналітика й навіть став зустрічатися з жінкою, Хелен Паркер. Оголосивши себе гетеросексуалом, Гінсберг знайшов роботу в рекламному бізнесі, яку все-таки покинув, бо активно зайнявся поезією. До 29 років у нього була безліч віршів, але він майже нічого не публікував.
Ретельно пропонуючи видавцям твори Керуака й Берроуза, він зовсім не піклувався про свої. Незважаючи на це, Гінсберг став першим уславленим в Америці бітником, коли в жовтні 1955 р. з величезним успіхом прочитав свою поему "Виття", яка поряд з романом Керуака, опублікованим двома роками пізніше, стала яскравим вираженням духу покоління бітників.
Популярність Гінсберг зустрів спокійно. Він багато подорожував, познайомився з буддизмом, брав участь у русі хіпі, разом з Тімоті ЛІРІ пропагував ЛСД, видворявся з Куби й і Праги, брав активну участь в акціях протесту проти війни у В’єтнамі, вплинув на рок-музикантів. На початку 80-х рр. поет навіть виступав на сцені з панк-групою "Клеш".
До останніх днів Гінсберг брав активну участь у поетичних вечорах, публікував свої твори, займався добродійністю й викладацькою діяльністю.