У злій січі на ріці Немизі Ярославичі - князі ІЗЯСЛАВ, СВЯТОСЛАВ і ВСЕВОЛОД - здолали князя полоцького ВСЕСЛАВА.
Брати правили відповідно в Києві, Чернігові, Переяславлі, а Всеслав був ізгоєм, тобто не мав прав на старшинство. Про нього йшла поголоска, що він зв'язаний з нечистою силою. Поки Ярославичі боролися з іншим племінником - РОСТИСЛАВОМ, він спочатку осадив безуспішно Псков, але потім взяв Новгород, полонив його жителів, зняв дзвона.
Зібравши у відповідь своє військо, Ярославичі рушили в похід у страшні холоди, по дорозі взяли Мінськ, чоловіків якого порубали, а дружин і дітей віддали на щит (у полон) ратникам. Битва відбулася в сильний сніг, народу впало багато, а Вcеслав втік.
Улітку його покличуть до себе на переговори й, незважаючи на хресне цілування, схоплять і посадять в поруб разом із синами. А поки руські князі билися один з одним, у степах з'явилася нова сила - половці, що здолали печенігів.