Шарль Моріс ТАЛЕЙРАН
(-ПЕРИГОР) /Charles Maurice de TALLEYRAND/
(1754 - 17.5.1838),
французький дипломат.
Його можна назвати улюбленцем долі. Він служив всім режимам у період бурхливих політичних змін у Франції, служив не тільки Франції, але і її ворогам, і завжди був затребуваний. Незадовго до смерті він говорив про себе: «Я завжди був типом, найбільше в моральному відношенні дискредитованим, який тільки існував у Європі в останні сорок років, однак, я завжди був або всемогутнім у влади, або напередодні повернення до влади».
Його називали не просто брехуном, але «батьком неправди». І дійсно, ніхто й ніколи не виявляв такого мистецтва у свідомому перекрученні істини, такого вміння при цьому зберігати величаво-недбалий, незацікавлений вигляд, безтурботний спокій, властивий лише самій непорочній, голубиній чистоті душі, ніхто не досягав такої досконалості у вживанні фігури умовчання, як ця у своєму роді незвичайна людина.
Він хабарничав; був фактичним убивцею герцога Енгієнського; зрадив і продав спочатку католицьку церкву на користь революції, потім революцію на користь Наполеона, потім Наполеона на користь Бурбонів, потім Бурбонів на користь Орлеанів і так далі без кінця. Все його життя було нескінченним рядом зрад і зрадництв, і ці його діяння були пов'язані із грандіозними історичними подіями, але завжди пояснювалися явно своєкорисливими мотивами й супроводжувалися безпосередніми матеріальними вигодами для нього особисто.
А до суспільної думки й суду потомства Талейран був зовсім байдужий, і це чи не єдине, у чому він був щирий.