Андрій Євгенович РОЗЕН
(15.11.1800-1884),
декабрист, барон.
Поручик лейб-гвардії Фінляндського полку не перебував у таємних суспільствах, але вийшов разом з друзями на Сенатську площу, а наступного дня був арештований. Він буде кинутий у Петропавловску фортецю, суд призначить йому 10 років каторги, свого сина він побачить, коли дружина прийде на останнє побачення перед відправленням у Сибір.
Він умовить її не приїжджати до нього, поки маля не навчиться ходити й говорити. В 1830 він зустріне Ганну Василівну в острозі ПетровскогоЗаводу (у них з'являться ще два сини і дочка), потім будуть Курган, служба рядовим на Кавказі, безвиїзне життя під наглядом у маєтку брата під Нарвою.
Після смерті МИКОЛИ І родина виїде в Україну, де Андрій Євгенович стане мировим посередником, підготує до видання Повне зібрання творів декабриста Олександра ОДОЄВСЬКОГО, а сам напише мемуарні "Записки декабриста". Вони прожили разом довге життя й померли одне за одним протягом декількох місяців.