Луї Огюст БЛАНКІ
/(Louis-) Auguste BLANQUI/
(1.2.1805 — 1881),
французський революціонер, утопіст-комуніст.
Син субпрефекта невеликого містечка, обраного членом Конвенту. Бланкі ще студентом долучився до таємної республіканської організації французських карбонаріїв. Розчарований результатом Липневої революції 1830 року - встановленням буржуазної монархії ЛУЇ ФІЛІПА, він вступив у республіканське товариство "Друзів народу", долучившись до його лівого крила. В 1831 році його було вперше заарештовано.
До 1834 року цілком зформувались утопічно-комуністичні погляди Бланкі. У другій половині 30-х рр. він став одним з організаторів і вождів тайних заколотницьких товариств - "Товариства сімей" (1835-36) і "Товариства пори року" (1838-39). В 1836 році він вдруге потрапив до в'язниці, а після спроби "Товариства пори року" у 1839 році підняти повстання в Парижі йому винесли смертний вирок, який замінили довічною каторгою. Бланкісти гадали, що невелика група рішучих і добре зорганізованих людей здатна не лише захопити владу в потрібний момент, але й утримувати її шляхом проведення енергійних заходів, поки не вдасться залучити до революції народні маси. Та виступ 500 прибічників Бланкі 12 травня 1839 року не був підтриманий народом, і на протязі 2 днів їх розгромили.
Після 4 років одиночного ув'язнення Бланкі тяжко захворів, всі були впевнені у його швидкій смерті, тому його помилували, але вийти з тюремної лікарні Бланкі зміг лише перед Лютневою революцією 1848 року. Знову включившись в активну революційну боротьбу, Бланкі став організатором демонстрації робітників, і в 1849 році його засудили на 10 років ув'язнення. В 1859 році він повернувся до Парижу, але через 2 роки знову був заарештований і ув'язнений в Сент-Пелажі, звідки через кілька років втік до Бельгії.
Після поразки Франції у франко-пруській війні 1870-71 рр. Бланкі з своїми прибічниками черговий раз намагався скинути уряд 31 жовтня 1870 року і знову невдало. Його і на цей раз присудили до страти, яку замінили довічним ув'язненням. Наступного дня після арешту Бланкі в Парижі спалахнуло повстання - виникла Паризька комуна, членом якої його заочно обрали. Лише у 1879 році Бланкі вийшов з в'язниці, провівши за гратами загалом більше 33 років свого життя.
Незважаючи на старість і хвороби він повернувся до активної політичної діяльності, здійснив великий агітаційний тур по містам Франції і заснував газету "Ні бога, ні пана". Але жити йому залишилось зовсім небагато.