Сер Едмунд Персиваль Гілларі
/Sir Edmund Percival Hillary/
(20.07.1919 – 11.01.2008),
новозеландський дослідник і альпініст, один з двох людей - першопідкорювачів Евересту.
Народився 20.07.1919 в Окланді. Альпінізмом став цікавитися ще в школі, зробивши своє перше сходження в 1939 році на гору Олів'є (1933 м) в Новій Зеландії. У роки Другої світової війни служив у ВПС Нової Зеландії на посаді штурмана. До вдалого сходження на Еверест в 1953 році, брав в 1951 році участь у розвідувальній експедиції до гори, а в 1952 році безуспішно намагався підкорити гору Чо-Ойю. В 1958 році він очолив експедицію з п'яти чоловік, в якій за допомогою саней з собаками, сніжного тягача він пройшов 1200 миль (1931 км) Антарктидою. Він став членом першої групи з підкоренні полюса сухопутним шляхом, з часів 1912 року. У 1960 році Гілларі всерйоз взявся за пошуки снігової людини. Роком пізніше він випробував слабкий церебральний удар під час експедиції на вершину Макалу (8470 м) в Непалі. З 1985 по 1988 року служив вищим комісаром Нової Зеландії в Індії, Бангладеш, Непалі. Він написав кілька творів: «High Adventure» (1955) (історія про підкорення Евересту), «No Latitude for Error» (1961) (розповідає про експедиції на Південний полюс. Гілларі помер в 9:00 за новозеландським часом 11 січня 2008 року в міській лікарні Окленда від серцевої недостатності. Офіційне прощання з Гілларі відбулася 22 січня 2008, після чого тіло альпініста було піддано кремації. 29 лютого його прах, по передсмертного побажанню, був розвіяний над затокою Хаураки.
29 травня 1953 Гілларі разом з непальським провідником Тенцингом Норгеєм вперше піднявся на найвищу вершину на Землі, не випадково звану ще "дахом світу". До них на висоту 8848 метрів, не піднімався ніхто. "Симетрична, конічна, прекрасна засніжена вершина", - так описав альпініст побачене ним нагорі. Світ дізнався про це звершенні тільки через три дні - 2 червня, в день коронації англійської королеви Єлизавети ІІ. За це досягнення королева посвятила Гілларі в лицарі, і з тих пір колеги зі скелелазіння під час наступних експедицій навіть в найекстремальніших випадках були зобов'язані називати його тільки - сер Едмунд.
Суспільне визнання:
6 червня 1953 Гілларі став кавалером Ордена Британської імперії 2-го ступеня; в 1987 році - Ордена Нової Зеландії; а 22 квітня 1995 - кавалером Ордена Підв'язки. За участь в Трансантарктичній експедиції Співдружності був удостоєний Полярної медалі. Протягом 35 років керував заснованою ним благодійною організацією. На честь Гілларі названий ряд вулиць, шкіл та організацій як в Новій Зеландії, так і за кордоном.
У 1992 році його портрет з'явився на банкнотах номіналом 5 новозеландських доларів, таким чином, Гілларі став першим новозеландцем, чиє зображення з'явилося на банкноті ще за його життя. В день святкування 50-річного ювілею підкорення Евересту Едмунд став почесним громадянином Непалу, ставши першим іноземцем, удостоєним такої честі у непальського уряду. У 2008 році, в рік смерті Гілларі, уряд Індії нагородив альпініста однією з вищих нагород країни «Padma Vibhushan».
У 2003 році у гори Кука було встановлено пам'ятник Едмунду Гілларі висотою 2,3 м.
У 2008 році - в рік смерті мандрівника - Нова Зеландія в пам'ять про свого великого сина випустила срібну і золоту монети вартістю 1 і 10 новозеландських доларів відповідно з портретом Гілларі на аверсі. Він зображений на тлі листа папороті - національного символу країни - і Евересту. Напис на монеті свідчить: «A lifetime of achievement» - «Ціле життя досягнень!».
