Макс ВОЛЬФ
/Maxіmіlіan WOLF/
(1863 - 3.10.1932),
німецький астрофізик, директор Гейдельбергської обсерваторії. Застосував фотографування для пошуку малих планет. Ним було відкрито понад 200 малих планет, багато туманностей, кілька комет.
Вільгельм Карлович КЮХЕЛЬБЕКЕР
(1797 - 23.8.1846),
поет, декабрист, друг А. С. ПУШКІНА.
Друзі друзями, а один раз Кюхля сильно образився на поета за фразу в епіграмі "і кюхельбекерно, і нудно" і викликав Пушкіна на дуель. Було це в 1819 році. Кюхельбекер до цього ніколи не тримав у руках пістолета, він стріляв першим і... влучив у кашкет свого секунданта Антона ДЕЛЬВІГА. Пушкін кинув пістолет і відмовився від пострілу.
Перший вихід у телеефір на каналі CBS рекордсмена по тривалості серед розважальних програм "Шоу Еда Саллівана".
До вересня 1955 р. виходила за назвою Toast of the Town. Програма йшла щотижня протягом 23 років. Першими ведучими програми були Джеррі ЛЬЮЇС і Дін МАРТІН. Витрати на програму склали 1375 доларів, включаючи 375 доларів гонорару запрошеним.
Михайло Олексійович ЄГОРОВ
/Marton KELETІ/
(5.5.1923 - 1975),
Герой Радянського Союзу, що водрузив разом з Мелітоном КАНТАРІЯ Прапор Перемоги над рейхстагом. Загинув в автомобільній катастрофі.
Олександр Ілліч БЕЗИМЕНСЬКИЙ
(18.1.1898 - 1973),
комсомольський поет. За іншим даними, нехай це й безглуздо, помер ще 26 і 29 червня. Некролог був опублікований в "Літературній газеті" 4 липня.
Курт АЛЬДЕР
/Kurt ALDER/
(10.7.1902 - 1958),
німецький хімік, нобелівський лауреат 1950 року "за відкриття й розвиток дієнового синтезу" (разом з Отто ДІЛЬСОМ). В 1955 році разом з іншими лауреатами підписав декларацію, що закликала всі країни засудити війну як інструмент зовнішньої політики.
Бенджамін "Багсі" СІГЕЛ
(28.2.1906 - 1947),
американський гангстер, що поклав початок гральному бізнесу в Лас-Вегасі. Застрелений у будинку своєї подруги в Беверлі-Хіллз за наказом своїх колег, розгніваних запаморочливою ціною чергового проекту Багсі.
Федір Федорович МАРТЕНС
(27.8.1845 - 1909),
дипломат і юрист, фахівець із міжнародного права.
В 1884 році Мартенс був обраний президентом європейського Інституту міжнародного права, він відігравав значну роль на Гаазьких конференціях по міжнародному праву, був постійним членом, а потім головою Гаазького арбітражного трибуналу.
Він допоміг вирішити суперечку між Англією й Францією про Ньюфаундленд (1891), як арбітр по англо-голландській суперечці сформулював принцип, що одержав міжнародне визнання, підсудності капітана за правопорушення у відкритому морі (1897).
Йоганн Герман ЦУКЕРТОРТ
(7.9.1842 - 1888),
німецький шахіст, журналіст. Після ряду його перемог у великих міжнародних турнірах в 1886 році відбувся матч Цукерторта з Вільгельмом СТЕЙНІЦЕМ. Переможець - Стейніц - був проголошений першим чемпіоном світу.
Вільгельм БАУЕР
/Wіlhelm BAUER/
(23.12.1822 - 1875),
німецький інженер - творець перших підводних човнів.
Вигадливою виявилася і його особиста доля, і доля його винаходів. Свій перший побудований підводний човен він випробував в 1851 році в Кілі, але поринув так глибоко, що не витримав корпус. Винахідник з матросами врятувався, але човен залишився лежати на дні. Потім йому послідовно по тим або іншим причинам відмовляли в допомозі в Баварії, Австрії, Великобританії, США.
Та винахідник, що не втрачав оптимізму, приїхав у Росію й звернувся до великого князя КОСТЯНТИНА МИКОЛАЙОВИЧА, що помітно виділявся серед членів Імператорського дому широтою поглядів і ліберальністю переконань. Одержавши від князя підтримку, Бауер навесні 1855 року закінчив будівництво нового підводного човна, названого "Морським чортом". Але було б дивно, якби все обійшлося без чиновницької тяганини. Тільки через рік відбулося перше плавання.
Випробування успішно тривали, завдання ускладнювалися, але у Бауера і його дітища з'явилися впливові вороги, які підкупили й прикомандированого до Бауера лейтенанта ФЕДОРОВИЧА. Не без його прямої участі 134-е іспитове плавання завершилося невдачею. Бауер повернувся на батьківщину, де продовжував розвивати свої ідеї, але побудувати нове судно так і не зумів.
Олександр Іванович ЧЕРНИШОВ
(10.1.1786 - 1857),
військовий і державний діяч.
Генералові, графові (1826) і ясновельможному князеві (1849) у радянській історичній літературі дісталася невтішна характеристика як члена слідчої комісії зі справи декабристів, прихильника кийкової дисципліни й застарілої тактики в період перебування на посаді військового міністра (1832-52).
Він же названий одним з головних винуватців поразки в Кримській війні 1853-56 р. Якось мимохідь згадується його участь у війнах із Францією в 1805-07 рр, Вітчизняній війні 1812 року й Закордонних походах російської армії й виконання важливих дипломатичних доручень у Франції й Швеції.
Можна сказати, що Чернишов стояв біля джерел народження служби зовнішньої розвідки Росії, коли кілька молодих офіцерів були послані в європейські столиці. Чернишов перший у цьому ряду, тому що був послом у Парижі, звідки тоді виходила головна загроза Європі.
Завдяки успіху в жінок він був вхожий у найближче оточення НАПОЛЕОНА, а відомості від урядових чиновників одержував і за допомогою підкупу. Одного з бідолах навіть судили за продаж Чернишову державних секретів.
ВІЛЬГЕЛЬМ ІV
/WІLLІAM ІV/
(21.8.1765 - 1837),
король Великобританії, Ірландії й Ганноверу (1830-37).
Третій син короля ГЕОРГА ІІІ в 13 років почав свою військово-морську кар'єру, був близьким другом адмірала Гораціо НЕЛЬСОНА й до вступу на престол був головним адміралом військово-морських сил Великобританії, одержавши згодом прізвисько Король-моряк. Гнів батька викликали численні любовні зв'язки Вільгельма, тоді ще герцога Кларенського.
У нього були десять позашлюбних дітей від ірландської акторки Доротеї ДЖОРДАН, а шлюб з німецькою принцесою АДЕЛАЇДОЮ приніс двох дочок, що померли в ранньому віці. Тому після смерті Вільгельма від запалення легенів британська корона перейшла до його племінниці ВІКТОРІЇ, а її двоюрідний брат ЕРНСТ АВГУСТ вступив на ганноверский престол, оскільки там діяло успадкування тільки по чоловічій лінії.