СТОЛІТТЯ [оберіть століття]

ГОРАЦІЙ
/Квінт Горацій ФЛАКК/
(8.12.65 до н.е. - 8 до н.е.),
римський поет.

Відбулося врочисте освячення на Марсовому полі в Римі біломармурового Вівтаря Миру (Ara Pacis), прикрашеного витонченими скульптурними рельєфами.
Рішення про його будівництво було прийнято в 13 р. до н.е. після переможного повернення імператора АВГУСТА з Галлії й Іспанії.

КЛАВДІЙ
/CLAUDIUS/
(10 до н.е. - 13.10.54),
римський імператор, що розширив правління Рима на Північну Африку й зробив Британію своєю провінцією.

Після смерті Марка Емілія ЛЕПІДА Великим понтифіком (Pontifex maximus), главою жрецьких колегій у Римі, вибраний АВГУСТ.

Римський імператор АВГУСТ повернувся в Рим після трирічного перебування в Галлії й вирішив побудувати Вівтар Миру (Ara Pacis), що був освячений 30 січня 9 р. до н.е.

Гай Юлій Цезар ГЕРМАНІК
(15 до н.е. - 10.10.19),
римський полководець, племінник і прийомний син імператора ТИБЕРІЯ, переможець німецьких племен.

На секулярних (вікових) іграх 1-3 червня римський принцепс АВГУСТ відзначив початок нової ери - ери загального миру.
Її вищими цінностями він проголосив вірність, мир, честь, моральність і мужність. Перші секулярні ігри - свято жертвоприносини підземним богам - відбулися в 249 р. до н.е. під час першої Пунічної війни й повинні були потім повторюватися кожні сто років, але в 49 р. до н.е. не відбулися через громадянську війну. Август відновив древню традицію.

Марон Публій ВЕРГІЛІЙ
(15.10.70 до н.е. - 19 до н.е.),
римський поет.

В урочистій обстановці ОКТАВІАН склав із себе надзвичайні повноваження й оголосив про відновлення республіки.
16 січня на заздалегідь підготовленому Октавіаном засіданні сенату він дозволив умовити себе стати принцепсом (першим громадянином, титул імператора) і називатися відтепер АВГУСТОМ (божественним), тому що був сином обожненого на той час Цезаря.

Він одержав щит із зображенням чотирьох його головних чеснот: virtus, clemetia, institia, pietas (мужність, помірність, справедливість, благочестя).

За рішенням римського сенату закрилися двері храму Януса в Римі на знак закінчення 100-річних громадянських воєн.
Трапилося це вп'яте в римській історії. Храм Януса знаходився на римському Форумі і був споруджений в VII столітті до нашої ери, коли Римом правив другий римський цар НУМА ПОМПІЛІЙ. Раніше Янус був божеством неба і сонячного світла, що відкривало небесні брами і що випускав сонце на небо, а на ніч замикав ці брами.

Потім він став владикою всіх початків і починів в часі, богом начала і кінця життя. Під його заступництвом знаходилися всі входи і виходи, будь то двері приватного будинку, храму богів або ворота міських стін. Його самого зображали з двома особами: одним, оберненим в майбутнє, а другим - в минуле. На честь його отримав своє ім'я місяць січень ("januaris" з лат.), коли при Нумі Помпілії рік був розбитий на 12 місяців.

Сам храм був подвійною аркою, сполученою стінами, з розташованими один проти одного входами. Коли оголошувалася війна, вони розкривалися і мимо статуї бога проходили воїни, що прямували в похід. Коли підписувався мир, війська знов проходили через подвійні двері храму, які потім закривалися на ключ. Поки йшла війна, вони залишалися відкритими.

Особливу запеклість війни прийняли в I столітті до нашої ери, тому нам так добре і відомі імена ЮЛІЯ ЦЕЗАРЯ, КЛЕОПАТРИ і МАРКА АНТОНІЯ. Імператор ОКТАВІАН, що зумів зупинити війну, знищивши при цьому своїх супротивників, був названий сенатом почесним ім'ям АВГУСТ (тобто звеличений богами), двері його будинку увиті лаврами, над ними повішений вінець, за ним назавжди було збережено право першим висловлювати свою думку в сенаті. І це лише мала частка почестей, що дісталася людині, заслугами якої були закриті ворота храму Януса.

Нерон Клавдій ДРУЗ
(38 до н.е. - вересень 9 р. до н.е.),
римський полководець, прийомний син імператора АВГУСТА й брат імператора ТИБЕРІЯ. Увійшов в історію під ім'ям ДРУЗ СТАРШИЙ, прославив себе у війнах з германцями.

Історик СВЕТОНІЙ писав про нього: "Він був першим римським полководцем, що здійснив плавання по Північному океану й прорив за Рейном канали для кораблів. Ворога він розгромив у багатьох битвах і відтіснив його до найдальшої глухомані".

Полководець користувався величезною популярністю, і народ його дуже любив. Він помер на війні, упавши з коня й зламавши стегно. Ховали його в Римі на Марсовому полі.

Військо на честь його насипало курган, навколо якого щороку у встановлений день воїни влаштовували похоронний біг, а сенат серед багатьох інших почестей ухвалив спорудити тріумфальну арку на Аппієвій дорозі й привласнити прізвисько "Германик" йому і його нащадкам.

МАРК ЮНІЙ БРУТ
/MARCUS JUNIUS BRUTUS/
(85 до н.е. — 42 до н.е.),
римський губернатор і полководець, один з убивць ГАЯ ЮЛІЯ ЦЕЗАРЯ.

Юлій Цезар Август ТИБЕРІЙ
/TIBERIUS/
(42 до н.е. — 16.3.37),
другий римський імператор.

ОВІДІЙ
(43 до н.е. - нев. 17),
поет.

Убивця Цезаря Децим БРУТ і його союзник, спадкоємець Цезаря ОКТАВІЙ у битві під Мутине завдали вирішальної поразки Марку АНТОНІЮ, оголошеному ворогом батьківщини, після чого він втік до Марка Емілія ЛЕПІДА, начальника кінноти при Цезарі.
У цей же день відомий римський політик, філософ і блискучий оратор ЦИЦЕРОН вимовив останню зі своїх 14 політичних мов, спрямованих проти Марка Антонія й названих філіппіками в наслідування мовам грецького філософа ДЕМОСФЕНА, звернених проти македонського царя ПИЛИПА II.

Звідки йому було знати, що незабаром колишні вороги - Антоній, Октавіан і Лепід - укладуть новий тріумвірат і занесуть Цицерона в проскрипційні списки (ті, що потрапили в них, оголошувалися поза законом і були приречені на смерть). Наприкінці року при спробі втечі Цицерон буде вбитий за наказом Марка Антонія. Політика за всіх часів була брудною справою.

Марк Туллій ЦИЦЕРОН
(3.1.106 до н.е. - 43 до н.е.),
римський оратор. Солдати МАРКА АНТОНІЯ відрубали йому праву руку і голову за те, що Марк Туллій посмітив критикувати Марка Антонія.

Гай Юлій ЦЕЗАР
(12.7.100 до н.е. - 44 до н.е.),
римський диктатор.

Він походив з патриціанського роду Юліїв, древнього й знатного, але бідного. Одержав прекрасну освіту, що у ті часи полягало у вивченні грецької мови, літератури, філософії, історії й красномовства. Цезар відрізнявся завидними здатностями, а тому швидко досяг видатних успіхів у перерахованих вище предметах.

Сам Ціцерон був настільки високої думки про ораторське мистецтво Цезаря, що в одному з листів писав: «Хто гостріше його, хто багатше думками! Хто пишніше й витонченіше у виразах!»

З приводу його смерті (коли Брут першим штрикнув свого названого батька стилом для письма) існує анекдот:
- І ти, Брут?
- І я, Цезар.
- Не чекав.
- Сюрпрайз!

Під час урочистого поховання Гая Юлія ЦЕЗАРЯ римський консул Марк Антоній оголосив римському народу заповіт Цезаря.
У заповіті Цезар оголосив внучатого племінника Гая Октавія своїм спадкоємцем і всиновив його.

Внучатий племінник Цезаря Гай Октавій повернувся до Риму, щоб виконати останню волю вбитого.
Народний трибун представив Гаю Октавія як єдиного спадкоємця Цезаря. Октавій прийняв ім'я Гай Юлій Цезар ОКТАВІАН. Суперечка через гроші, заповідані Цезарем, закінчилася конфліктом Октавія із другом і виконувачем духівниці Цезаря Марком АНТОНІЄМ, якого сенат оголосив ворогом батьківщини.

За підтримкою військових частин, що складалися з ветеранів Цезаря, Октавій домігся від сенату звання сенатора й консульської посади.

Древні римляни вперше відзначили цей день.
Реформу календаря провів Юлій ЦЕЗАР за порадою єгипетського астронома СОСІГЕНА. Тепер кожні чотири роки в лютому до звичних 28 днів додавався ще один. Наступна реформа календаря була здійснена в 1582 році.

Високосні роки як і раніше наступали кожні чотири роки, але було внесене уточнення: столітні роки з тих пір уважаються високосними тільки в тих випадках, коли вони діляться на 400, тобто 1600 і 2000 рік - високосні, а 1700, 1800 і 1900 - ні.

У районі міста Фарсал (Фессалія, Греція) відбувся бій між військом ЮЛІЯ ЦЕЗАРЯ й армією римського сенату під командуванням ГНЕЯ ПОМПЕЯ.
Чисельність військ Помпея в 1,5-2 рази перевищувала сили Цезаря, а вершників у нього було вчетверо більше, ніж у супротивника. І це вирішило справу. Половина військ Помпея здалася, інші загинули або втекли.

Через кілька місяців був убитий і сам Помпей. Його голову відіслали Цезареві. Поразка Помпея наблизило катастрофу Римської рабовласницької республіки: Цезар фактично стала диктатором, а через двадцять років при АВГУСТОВІ народилася Римська імперія.

Гней ПОМПЕЙ
(29.9.106 до н.е. - 48 до н.е.),
римський полководець.

Римський сенат примусив полководця ГАЯ ЮЛІЯ ЦЕЗАРЯ розпустити війська.
Коли Цезар відмовився, сенат 7 січня передав всім вищим посадовим особам і народним трибунам диктаторські повноваження для захисту республіки. У відповідь Цезар з одним легіоном 10 січня перейшов річку Рубікон, кордон між Галлією та Італією. Так почалась громадянська війна в Римі, а Рубікон став символом прийняття радикального рішення.

Всупереч звичаям, римський полководець ГНЕЙ ПОМПЕЙ вибраний на 52-й рік «консулом без колеги».
Сенат схвалив цей надзвичайний захід, доручивши йому відновити в Римі порядок після кривавих сутичок під час виборчої боротьби.

Прийнята дата заснування Парижа.
Поселення існувало на цьому місці ще двома-трьома століттями раніше, але вперше про нього (тоді місто називалося Лютеція) згадав ГАЙ ЮЛІЙ ЦЕЗАР у своїх "Записках про Галльську війну".

ТІТ ЛУКРЕЦІЙ КАР
(між 99 і 94 до н.е. — 55 до н.е.),
римський поет і філософ-матеріаліст, автор поеми «Про природу речей».

У Луці відбулася врочиста зустріч тріумвірів Гая Юлія Цезаря, Марка Ліциния Красса й Гнея Помпея.
Політичний союз, укладений в 60 р. до н.е., був укріплений, права розширені. Цезареві ще на п'ять років продовжили строк керування Галлією; було також обумовлено, що на 55-й рік Красс і Помпей будуть обрані консулами, після консулату Помпей одержував на п'ять років у керування Іспанію, а Красс на цей же строк - Сирію.

ЛІВІЯ ДРУСИЛЛА
/LIVIA DRUSILLA/
(58 до н.е. - 29),
третя дружина ГАЯ ЮЛІЯ ЦЕЗАРЯ ОКТАВІАНА, майбутнього імператора АВГУСТА. Від першого чоловіка вона мала сина ТИБЕРІЯ, а через три місяці після весілля з Октавіаном 19-літня Лівія народила другого сина ДРУЗА СТАРШОГО, котрий офіційно вважався сином її першого чоловіка. Своїх дітей у них не було. Їй були властиві витончена хитрість, лицемірство й властолюбство, у чому чоловік і жінка не уступали один одному.

Лівія настільки влаштовувала Октавіана (вона сама підшукувала йому молоденьких красунь), що він не шукав собі іншої дружини. Це було рідке поєднання двох бездушних людей. Історик Тацит назвав Лівію "матір'ю, небезпечною для держави, і злою мачухою для родини Цезарів". Підозрюють, що вона зіграла фатальну роль у долі всиновлених імператором племінника й онуків, щоб передати владу своєму синові Тиберію.

Після смерті Августа, у якій також підозрювали її злий намір, Лівія влаштувала йому розкішні похорони, а вона за заповітом була прийнята в рід Юліїв і одержала титул Августи, відтепер іменуючись як ЮЛІЯ АВГУСТА. Здавалося, усе досягнуто, але зіштовхнулися характери матері й сина. Незабаром їхня ворожнеча стала відкритою, Тиберій назавжди виїхав з Рима й оселився на Капрі. Лівія продовжувала зберігати свою могутність і благополучно дожила до глибокої старості. У провінціях її ще при житті почитали як богиню, а пізніше вона була офіційно обожнена своїм онуком імператором КЛАВДІЄМ I.

Гай Юлій Цезар Октавіан АВГУСТ
(63 до н.е. - 19.8.14),
перший римський імператор (з 27 р. до н.е.).

ГОРАЦІЙ
/КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК/ /QUINTUS HORATIUS FLACCUS/
(65 до н.е. - 27.11.8 до н.е.),
римський поет.