Внучатий племінник Цезаря Гай Октавій повернувся до Риму, щоб виконати останню волю вбитого.
Народний трибун представив Гаю Октавія як єдиного спадкоємця Цезаря. Октавій прийняв ім'я Гай Юлій Цезар ОКТАВІАН. Суперечка через гроші, заповідані Цезарем, закінчилася конфліктом Октавія із другом і виконувачем духівниці Цезаря Марком АНТОНІЄМ, якого сенат оголосив ворогом батьківщини.

За підтримкою військових частин, що складалися з ветеранів Цезаря, Октавій домігся від сенату звання сенатора й консульської посади.

Передвіщене грецьким філософом, астрономом і математиком ФАЛЕСОМ МІЛЕТСЬКИМ (~625 - 547 до н.е.) сонячне затьмарення поклало кінець 6-літній війні між лідійським царем АЛІАТТОМ і мідійським царем КІАКСАРОМ за панування в Малій Азії.
Супротивники розцінили рідке природне явище як знак богів і уклали мир, установивши границю по ріці Галіс.

Олександрійська хронологія вважала цю дату днем сотворіння світу.

У тріумфальному ході по Риму пройшли воїни римського полководця Гаю Юлія Цезаря ГЕРМАНІКА, племінника й прийомного сина імператора ТИБЕРІЯ, що розбив раніше німецькі племена хаттів і херусків.
По місту були проведені полонені, у тому числі дружина вождя херусків Армінія Туснельда із сином Тумеліком, що народився в римському полоні.

Римський імператор ДІОКЛЕТІАН (~245 - 316), що правив імперією двадцять років, добровільно відмовився від влади й залишок свого життя провів у розкішному палаці в Салоні (суч. Спліт).
Почавши військову службу простим солдатом, Діоклетіан досяг вищих чинів, ставши спочатку начальником охорони імператора НУМЕРИАНА, після смерті якого був проголошений військами імператором. Розводив капусту і радувався життю.

Римський імператор КОСТЯНТИН ВЕЛИКИЙ скликав у Нікеї Всесвітній собор.
Собор засудив аріанство (течія у християнстві, що не приймав один з основних догматів офіційної християнської церкви про єдиносутність Бога-батька й Бога-сина /Христа/) - як "безбожну єресь", сформулював і проголосив Нікейський символ віри - короткий виклад основних догматів християнства, визначив час святкування Великодня: перша неділя після першої весняної повені.

Примітка. Аріанство - вчення александрійського священника Арія (256-336), згідно якого Бог-Син (Христос) не рівний Богові-Отцю, а лиш подібний до нього. Це вчення засудили на соборі у Нікеї у 325 році.

(Л.Н.Гумільов "Від Русі до Росії").

В 326 році римський імператор, що навернувся в християнство, КОСТЯНТИН ВЕЛИКИЙ заклав на місці давньогрецької колонії Візантія нову столицю своєї імперії.
11 травня 330 року він освятив її під ім'ям Константинополь, протиставивши нове місто язичницькому Риму. Займаючи винятково вигідне географічне положення моста між Сходом і Заходом, Константинополь швидко перетворився в найбільше місто й найважливіший центр економічного, політичного й культурного життя.

Місто неодноразово ставало головною метою набігів народів, що оточували Візантійську імперію: персів, арабів, болгар, печенігів. Не раз на приступ Царьграда (давньоруська назва Константинополя) водили свої дружини й російські князі, що домоглися в результаті торгівельних привілеїв.

В 1204 році місто було взято й розграбоване учасниками 4-го хрестового походу, ставши столицею Латинської імперії. В 1261 році він знову став столицею відновленої Візантійської імперії.

Але після захоплення турками наприкінці травня 1453 року Візантійська імперія розвалилася, місто стало столицею Османської імперії й одержало нову назву - Стамбул.

Аварайрська битва між повсталими проти Сасанідського Ірану вірменами на чолі з полководцем Варданом МАМИКОНЯНОМ й іранською армією, у якій обидві сторони зазнали великих збитків, але перемога дісталася іранцям.

Китайський чернець ВАН ЦЗЕ виготовив «Алмазну сутру».
Це найдревніший з доживших до наших днів точно датований друкований документ. Сутра являла собою майже п'ятиметровий сувій, текст якої був видрукуваний за допомогою дерев'яних кліше.

Знайшли його в 1900 році в районі міста Дуньхуан у сучасному Синьцзян- Уйгурському районі, що часто називають Східним Туркестаном. Це місце зветься Печери тисячі будд. В одній з печер і було виявлено таємне сховище древніх манускриптів і малюнків на шовку (більше 10 000), авторство багатьох з яких приписують знаменитому монахові-пілігримові VII століття СЮАНЬЦЗАНУ. В 1907 році печеру відвідав англійський учений Аурел СТЕЙН, що за 130 фунтів стерлінгів придбав більшу частину манускриптів і малюнків.

Багато дуньханских знахідок зберігаються й у Санкт-Петербурзі. Я цього не розумію - чому національні скарби Китаю зберігаються в Петербурзі і Лондоні? Чому сьогодні президенти продають ікони наших предків на європейських аукціонах? І чому вони цим хизуються? І чому, нарешті, ми їм це дозволяємо?

У Києві освячена перша на Русі кам'яна церква - Десятинна

У цей день майстер книжкової справи ГРИГОРІЙ закінчив працю, що тривала більше півроку.
За замовленням наближеного київського князя Ізяслава Ярославовича Йосипа, що управляв Новоміською землею, він переписав Євангеліє. В історію рукопис увійшов за назвою "Остромирова Євангелія", тому що до хрещення Йосип звався Остромиром.

Це найдавніша зі збережених до нашого часу східнослов'янських рукописних книг. Її 294 аркуша прикрашені прекрасними заставками, трьома більшими мініатюрами, що зображують євангелістів Іоанна, Луку й Марка.

Освячено кафедральний собор в англійському місті Лінкольн.
Спорудити собор в 1072 році наказав ВІЛЬГЕЛЬМ ЗАВОЙОВНИК, але сам не дожив до цього дня 5 років. Будував собор єпископ РЕМІГІУС, що помер за два дні до його освячення.

Через піввіку (1141) будинок собору було практично знищений вогнем, його відбудували заново, але в 1185 він перетворився в руїни після землетрусу.

Київський князь ВОЛОДИМИР МОНОМАХ заклав у Смоленську храм Успеяння Богоматері, у якому була поміщена ікона Смоленської Божої Матері.

На ріці Каяла відбувся бій російських полків під керівництвом новгород-сіверського князя ІГОРЯ СВЯТОСЛАВОВИЧА і його брата ВСЕВОЛОДА з військом половецького хана КОНЧАКА.
Руси були вщент розбиті, князь Ігор разом зі своїм сином Володимиром і братом Всеволодом опинився в полоні. Ця подія була відбита невідомим автором в «Слові..».

На ріці Калці відбувся перший бій росіян з монголо-татарами.
Половецький хан Котян звернувся до свого тестя Мстислава Відважного з проханням про допомогу проти монголів. "Поборонsте нас. Аще не допоможете нам, ми нині іссечени будемо, а ви наутрие іссечени будете". Мстислав порадився з київським тезком, Мстиславом Романовичем і ще одним Мстиславом - Чернігівським. Вирішили побити монголів.

Рішення приймали цікаво - убили монгольських послів, які пропонували русам розірвати союз із половцями й укласти союз із самими монголами. "Ми чули, що ви йдете за половців проти нас. А ми вас нічим не скривдили, не входили у вашу землю, не брали ваших міст. Ми лише хочемо розібратися з половцями.

Не заважайте нам, а все їхнє добро візьміть собі". На це росіяни піти не могли. Убили десять послів. Справа була на Дніпрі, у Варяжьего острова. Монголи надіслали інших послів. "Ви вбили наших послів і хочете битви? Нехай буде так. Бог єдиний і він нас розсудить". Цих послів відпустили. Надто гарно говорили.

Отже, київські, чернігівські, смоленські, путивльські, галицькі й волинські пацани стали готуватися до битви. Одних галичан з волинянами навалило - тисяча човнів. Вони сплавилися по Дністру в море й піднялися по Дніпру до Хортиці. Туди ж підтяглися інші. І половців понаїхало, не проштовхнутися. 80 тисяч проти двох монгольських туменів (20 тисяч). На обрії з'явився монгольський роз'їзд. Мстислав Відважний не витримав, взяв тисячу вершників і розгромив монгольський загін.

Відступаючи, монголи сховали в ямі "витязя Гемябека", що був поранений і не міг триматися в сідлі. Галичани його знайшли й віддали половцям, які душевно катували бідолаху, а потім убили. Монголи відступали до Калки (біля Маріуполя). На Калці все вийшло дуже красиво: Мстислав Відважний й Данило кинулися в атаку, їм дали оборотку. Гарячі галицькі хлопці кинулися навтьоки, зайняли човники й спливли.

Про всяк випадок вони порубали човники київської й чернігівської дружин - щоб монголи не переправилися слідом за ними. Інші союзники були приречені. Мстислав Святославич Чернігівський біг з раттю в степ, але в степу від монголів не втечеш. Черніговців наздогнали й порубали в капусту. Мстислав і син його, "богатир Олександр Попович" і 90% бійців - полягли. Кияни засіли в таборі на пагорбі, монголи їх осадили (половці вже давно стрімко поскакали геть).

Через огорожу ратники кричали монголам, що згодні здатися, якщо "не проллється кров". Нукери їм це твердо обіцяли. І стримали слово - киян зв'язали, поклали на землю, зверху встановили поміст, на якому влаштували вечірку з пельменями й танцями. Не пролилося ні краплі крові. Як виявилося, результат битви вирішив маневр.

Ще момент - посередником при переговорах з киянами виступав отаман бродников (предків донських козаків) Плоскиня, що боровся на стороні монголів. Після битви на Калці монгольський 20-тисячний загін пішов на схід, щоб з'єднатися з головними силами Чінгісхана. На Волзі камські болгари влаштували їм засідку й перебили майже всіх під час переправи. Зате Батий через 20 років уже знав, хто чим дихає на Русі.

Папа ГРИГОРІЙ IX послав перших інквізиторів в Арагон, поклавши початок тому, що через два століття ввійде в історію за назвою Іспанська інквізиція.

Лицарський орден Мечоносців, що поніс непоправні втрати в боях з язичниками-прусами, розпорядженням папи римського ГРИГОРІЯ IX злитий з Тевтонським орденом, що повернувся зі Святої землі.

Папа римський ГРИГОРІЙ IX підписав у Витербо буллу про злиття Ордена мечоносців з Тевтонським орденом.

З Константинополя до монголів відправилося французьке посольство з монахом-францисканцем Віллемом РУБРУКОМ на чолі.

Єгипетські мамлюки султана Аль Ашрафа захопили (визволили) Акру - останній оплот хрестоносців у Святій землі.
Сирія й Палестина виявилися під повним контролем Єгипту.