Римський полководець СУЛЛА взяв штурмом і розграбував Афіни.

Розгром половців над річкою Солоницею дружиною кн.Володимира Мономаха.

Король Англії ЕДУАРД III за 16 фунтів викупив із французького полону 19-літнього Джеффрі ЧОСЕРА, що став його камердинером, а потім і зброєносцем.
Якби не королівська милість, хто знає, було б відомо сьогодні ім'я одного з найвидатніших поетів Англії.

Похід кримчаків під проводом Менглі-Гірея на Україну.
Плюндрують лівобережжя і правобережжя. Захопили Київ, пограбували Софію Київську. Золоту чашу і дискос з Софії надіслали московському цареві.

У Іспанії вийшов закон, за яким євреї повинні прийняти християнство, або залишити країну.
Старий раввин Абарбанел прийшов до королівського подружжя (Фердинанда та Ізабели) і запоропонував відкупне - значну суму, заплативши яку, євреї зможуть залишитись у Іспанії. Взнавши про це, Томазо Торквемада прийшов до монархів і, тримаючи розп'яття в руках, промовив: "Іуда продав Сина Божого за 30 срібляників, ваші величності, можливо, хочуть продати його за 300 тисяч. Він тут. Ось Він, візьміть і, якщо хочете, продайте".

Він поклав розп'яття на стіл і вийшов з кімнати. Король і королева не на жарт злякались. Ясна річ, що про викуп більше ніхто не говорив. До кінця року з Іспанії виїхало 160 тисяч євреїв. Все їх нерухоме майно перейшло у власність корони і на ці гроші Колумб поїхав відкривати Америку.

Вихід першої точно датованої книги російської друкованої книги - "Апостола" Івана ФЕДОРОВА - у Москві.

У Заблудівській друкарні, яку заснував Григорій Хоткевич, вийшло "Євангеліє Учительноє" Кирила Ставровецького.
У цієї книги полум'яна доля - у 1627 році московський патріарх Філарет наказав спалити це "Євангеліє" на вогнищі. Це був перший указ проти українського письменства. Але не останній.

Іван Федорович (Федоров) видає "Псалтир з Часословом" у Заблудові.

Заснування у Львові друкарні Іваном Федоровичем (ФЕДОРОВИМ).

Федір ПОЛОУС - гетьман Запорізького козацтва.

Почаївське "Зерцало Богословія" Кирила Транквіліона СТАВРОВЕЦЬКОГО.

"Ще під час мобілізації польських сил великий коронний гетьман Микола Потоцький вислав на Січ до Хмельницького послів із пропозицією про замирення.
Від Потоцького прибули полковники Кричевський і Хмелецький. Потоцький обіцяв усунути непопулярних реєстрових старшин, обмежити сваволю "жидів-орендарів", що - як записує сучасник - "ексорбітували над козаками"; Хмельницькому ж обіцяв віддати Суботів.

Відповідь привезли посли на письмі: Хмельницький домагався уступлення всіх польських військ з України, привернення війську запорізькому всіх стародавніх прав, свобідного вибору гетьмана та високих старшин. Це була ясна відмова, то ж так цю відповідь зрозуміли й поляки.

Потоцький скликав воєнну раду, на якій вирішено знищити Хмельницького та розбити його відділи ще заки повстання розгорнеться в затяжну війну".

(Ю. Тис-Крохмалюк "Бої Хмельницького").

Війська Калиновського (поляки), що вже здобули Стіну, Ямпіль, Бар і Летичів, обложили Вінницю.

Перемога БОГУНА над поляками під Вінницею.
Богунові на допомогу прибули Іляш БАГАЧ - чигиринський полковник, ГЛУХИЙ Осип - уманський полковник та ген. осаул ДЕМКО.

Напад поляків на Брацлавщину.

Підписано "Березневі статті", за якими Московщина закріпила свої права в Україні.

Царська "Жалована грамота".

За намовою Тетері поляки під Корсунем розстріляли Івана Виговського.

Гетьман Дем'ян Многогрішний, під зверхністю Москви на Лівобережжі (до 1672).
Глухівські статті Многогрішного і Москви, подальше обмеження автономії України. Гетьманська резиденція перенесена в Батурин (до 1708). Склалась дивна ситуація. На Правобережжі поляки поставили гетьманом Михайла Ханенко, проти якого відразу виступив П.Дорошенко, якого в свою чергу підтримав І.Сірко, хоча кошовий атаман Січі в цей час Лукаш Мартиневич. Наступного року Сірко знову стане кошовим, виступить проти Дорошенка і навіть підтримає поляків у цьому питанні.

Московська влада арештовує лівобережного гетьмана Дем'яна МНОГОГРІШНОГО і вивозить у Сибір, де він помирає в тюрмі.
Лівобережним гетьманом став Іван САМОЙЛОВИЧ (до 1687).