ПОДІЇ: БЕРЕЗЕНЬ (події) [1]

Після смерті Марка Емілія ЛЕПІДА Великим понтифіком (Pontifex maximus), главою жрецьких колегій у Римі, вибраний АВГУСТ.

Під час урочистого поховання Гая Юлія ЦЕЗАРЯ римський консул Марк Антоній оголосив римському народу заповіт Цезаря.
У заповіті Цезар оголосив внучатого племінника Гая Октавія своїм спадкоємцем і всиновив його.

Римський полководець СУЛЛА взяв штурмом і розграбував Афіни.

Єгипетський цар ПТОЛЕМЕЙ III ЕВЕРГЕТ видав так званий «Канопський декрет» (знайдений у Єгипті в 1866 році).
В ньому говорилося: «...щоб пори року незмінно відбувались як повинно за теперішнім порядком світу й не траплялося б те, що деякі із суспільних свят, які доводяться на зиму, коли-небудь довелися на літо, тому що зірка Сотіс за кожні чотири роки йде на один день уперед, а інші, літні свята, у майбутній час не припадали б на зиму, як це бувало і як буде траплятися, якщо рік буде й надалі складатися з 360 і п'яти днів, які до них додають, відтепер пропонується через кожні чотири роки святкувати свято богів Евергета після п'яти додаткових днів і перед новим роком, щоб усякий знав, що колишні недоліки в численні пори року й років відтепер щасливо виправлені царем Евергетом».

Розумний же був правитель! Не плутався, як нинішні законодавці, у календарі.

Кінець 1-й Пунічній війні був покладений розгромом карфагенського флоту біля Егадських островів.
У погану погоду флот римлян під командуванням ЛУТАЦІЯ КАТУЛА розгромив супротивника на чолі з ГАННОНОМ, потопивши 50 карфагенських кораблів і захопивши 70.

Згідно ПТОЛЕМЕЮ, древні жителі Вавилона спостерігали в цей день сонячне затьмарення й написали про це у своїх хроніках.

Ця дата традиційно вважається днем народження біблійного ІСААКА, сина Авраама й Сари.

Влада в Римі після смерті ТИБЕРІЯ перейшла до сина ГЕРМАНІКА Гая Юлія Цезаря КАЛІГУЛИ.

Початок ери Сака (або Шака), що широко застосовувалася в Південній Індії і лягла в основу Єдиного національного календаря Індії.

Легенда зв'язує цей день зі СВЯТИМ ПАТРИКОМ.
У цей день в Шотландії юного Патрика викрали й продали в рабство в Ірландію. Він пас свиней, освоїв мову ірландців, але потім зумів втекти на батьківщину, де став священиком. Уже єпископом він знову повернувся в Ірландію й став проповідувати християнство. За допомогою священної квітки друїдів трилисника (трилистої конюшини) він пояснював ірландцям поняття Святої Трійці - одного з головних символів християнства: як три листки можуть рости від одного стебла, так і Бог може бути єдиний у трьох особах. Одним із чудес Патрика було вигнання з острова всіх змій. Лише одна стара змія підколодна не погоджувалася на угоди Патрика й ніяк не хотіла стрибати в холодне море.

Довелося єпископові піти на хитрість: він зробив дерев'яний ящик (нібито для її житла) і запропонував заповзти усередину. Але та не погоджувалася - мовляв, будиночок занадто малий. Як він її тільки не вмовляв, усе було даремно. Зрештою, вирішивши прикладом довести неправоту Патрика, гадюка сплюнула отрутою й поповзла усередину ящика. Патрик відразу ж закрив ящик, прищемивши зміюці хвіст (права була стара, права) і кинув ящик у море. Більше бажаючих сперечатися не найшлося.

Патрик же з тих часів уважається заступником Ірландії, а трилисник - національним символом країни. І де б не були ірландці, вони по усьому світі відзначають у зеленому одязі 17 березня День Святого Патрика як свято весни, радості й веселощі.

СТЕФАН (II), вибраний двома днями раніше папою римським, помер від апоплексичного удару.
Оскільки він не пройшов необхідного обряду присвяти, його ім'я не включене в список понтифіків. Новий папа також взяв собі ім'я Стефан, але через сумну передчасну кончину попередника його називають то СТЕФАН II, то СТЕФАН III.

Утвердження в Болгарії православної церкви й ієрархії.

У злій січі на ріці Немизі Ярославичі - князі ІЗЯСЛАВ, СВЯТОСЛАВ і ВСЕВОЛОД - здолали князя полоцького ВСЕСЛАВА.
Брати правили відповідно в Києві, Чернігові, Переяславлі, а Всеслав був ізгоєм, тобто не мав прав на старшинство. Про нього йшла поголоска, що він зв'язаний з нечистою силою. Поки Ярославичі боролися з іншим племінником - РОСТИСЛАВОМ, він спочатку осадив безуспішно Псков, але потім взяв Новгород, полонив його жителів, зняв дзвона.

Зібравши у відповідь своє військо, Ярославичі рушили в похід у страшні холоди, по дорозі взяли Мінськ, чоловіків якого порубали, а дружин і дітей віддали на щит (у полон) ратникам. Битва відбулася в сильний сніг, народу впало багато, а Вcеслав втік.

Улітку його покличуть до себе на переговори й, незважаючи на хресне цілування, схоплять і посадять в поруб разом із синами. А поки російські князі билися один з одним, у степах з'явилася нова сила - половці, що здолали печенігів.

Засновано місто Мінськ.

Розгром половців над річкою Солоницею дружиною кн.Володимира Мономаха.

Королем Німеччини вибраний ФРІДРІХ БАРБАРОССА - "Рудобородий".

На з'їзді німецьких лицарів в Акконі створена раніше під час третього хрестового походу організація по догляду за хворими перетворена в духовно-лицарський орден.
Нам він відомий як Тевтонський (Німецький) орден, а повна його назва надалі звучав як Орден лицарів німецького шпиталю св. Марії в Єрусалимі (Ordo Fratrum Domus Hospitalis Sanctae Mariae Teutonicorum in Jerusalem). Тоді ж був обраний перший великий магістр ордену Герман (або Генріх) ВАЛЬПОТ.

Крім трьох чернечих обітниць від членів ордену була потрібна обітниця боротьби з невірними. Відмітним знаком був чорний хрест на білому плащі (звідси прізвисько «хрестоносці»). Через століття Аккон був узятий сарацинами, але задовго до цього частина Тевтонського ордена вже перенесла свою діяльність у Європу, де в підсумку ними була завойована земля язичницького народу пруссів.

Тоді ж у їхні ряди влилися залишки розгромленого ордена мечоносців, а поширюючи свою владу далі на схід, хрестоносці створили (оскільки всі спроби з'єднати в одних руках правління Пруссією й Лівонією були безуспішні) на території сучасних Латвії (більшою мірою) і Естонії Лівонський орден, що більше трьох століть боровся з Литвою й Руссю.

На ріці Сить (притока Мологи) відбувся бій між російським військом великого князя володимирського ЮРІЯ ВСЕВОЛОДОВИЧА й монголо-татарських військ темника БУРУНДАЯ.
Боєм це назвати важко - коли Батий пішов на Володимир, Юрій втік на північ, покинувши в столиці свою родину. Один з роз'їздів Бурундая наткнувся вночі на табір росіян, які просто спали. Вирізали всіх - от і весь бій, а великому князеві відрізали голову.

Початок 50-денної облоги монголо-татарськими військами невеликого містечка Козельска.
Злим містом його прозвали за те, що там вбили монгольських послів. У Києві також вбили, і він був зруйнований. Мабуть і його прозвали "злим", просто ми про це не знаємо.

Всі сусіди знали, за що потерпають козельці і ніхто не прийшов на допомогу, більше того, новгородці саме в цей час воювали з Литвою і у вус не дули.

Кінний загін монголів чисельністю від 8 до 10 тисяч вершників під командуванням темника БАЙДАРА перетнув Віслу біля Сандомира й прийнявся спустошувати край.
У найближчий місяць всі польські війська будуть розбиті.

Намагаючись стримати вторгнення монголо-татар у Польщу, краківський воєвода ВЛАДИМЕЖ і сандомирський воєвода ПАКОСЛАВ зібрали свої війська під Хмільником, але були розбиті.
Краківський воєвода загинув, краківський і сандомирський князь БОЛЕСЛАВ СОРОМЛИВИЙ з матір'ю, російською князівною ГРЕМИСЛАВОЮ ІНГВАРІВНОЮ, втік зі столиці в Угорщину. Тоді від Батия всі тікали.

Монголо-татари під приводом темника БАЙДАРА взяли Краків, кинутий своїм князем БОЛЕСЛАВОМ СОРОМ’ЯЗЛИВИМ.

У бою при Ашерадені (суч. Айзкраукле в Латвії) литовське військо завдало важкої поразки хрестоносцям, що втратили 70 лицарів на чолі з магістром Ернстом фон РАССБУРГОМ і ревельским начальником Ейлардом фон ХОБЕРГОМ і безліч простих воїнів.

Псковський князь ДОВМОНТ (у хрещенні Тимофій) завдав чутливої поразки Лівонському ордену в битві на ріці Великій, помстившись за лютневий напад, коли були спалені міські передмістя.
Це був останній подвиг воїна, що прийшов у Псков з Литви. У травні він помре.

Королем Шотландії став Роберт БРЮС.
Король Англії ЕДУАРД I, що боровся з будь-яким потягом шотландців до незалежності, оголосив Брюса зрадником. Улітку війська Едуарда нанесли дві поразки прихильникам Брюса, дружина якого була полонена, а троє братів страчені. Сам Роберт став вигнанцем і ховався на острові Ратлін. По легенді, король черпав надію й терпіння, спостерігаючи, як наполегливо й цілеспрямовано тче свою павутину павук.

Його опорою спочатку був єдиний уцілілий брат Едуард, але з кожним роком число прихильників росло. В 1314 році Брюс у вирішальній битві під Баннокберні розбив англійців, але пройшли ще роки, в Англії змінилися два королі, перш ніж в 1328 році незалежність Шотландії була закріплена мирним договором.

На настійну вимогу короля Франції ПИЛИПА IV ГАРНОГО папа римський КЛИМЕНТ V розпустив католицький духовно-лицарський орден тамплієрів.
Власність ордена у всій Європі перейшла до інших церковних орденів або була конфіскована державою.

Папа римський ІОАНН XXII відлучив від церкви німецького імператора ЛЮДОВИКА (ЛЮДВІГА) БАВАРСЬКОГО.
Їхнє протистояння почалося давно, тривало зі змінним успіхом ще не один рік, швидше за все, у зв'язку з ім'ям англійського богослова-філософа Вільяма ОККАМА, якого папа переслідував, а імператор підтримував.

Після шестимісячної облоги Рига здалася Лівонському ордену.

При впаданні Костроми у Волгу спорудять Іпатіївський монастир.
У кого ж я таке списав? У літописах його назва зустрічається під 1435 роком, але існує переказ, що 1330 року татарський мурза ЧІТ їхав на службу до великого князя ІВАНА й по дорозі занедужав. На місці майбутнього монастиря йому з'явилася Богородиця з апостолом Пилипом і священномучеником Іпатієм Гангрським.

Слід вважти, що Чіт видужав, раз прийняв християнство й заснував на цьому місці монастир, освячений на честь священномученика. Трьома століттями пізніше тут багато в чому вирішувалася майбутня доля Росії.

Король Англії ЕДУАРД III за 16 фунтів викупив із французького полону 19-літнього Джеффрі ЧОСЕРА, що став його камердинером, а потім і зброєносцем.
Якби не королівська милість, хто знає, було б відомо сьогодні ім'я одного з найвидатніших поетів Англії.