АДРІАН
(24.1.76 - 138),
римський імператор. В Адріана не було дітей. Він довго коливався, вибираючи собі спадкоємця. "Нарешті всіх, кому він думав передати владу, він зненавидів як майбутніх імператорів. Однак всю силу своєї природної жорстокості він стримував доти, поки важко не занедужав".

Тоді в жорстокості він погубив багатьох людей зі свого оточення, чим викликав на себе загальну ненависть.

ФЕОДОСІЙ II
/THEODOSIUS/
(близько 401 - 450),
імператор Візантії (Східної Римської імперії) з 408. Наочний приклад, коли у влади виявляється дитина: він потім на все життя звикає додержуватися чужих порад. Феодосієві спочатку їх давала сестра ПУЛЬХЕРІЯ (до 428), потім дружина ЄВДОКСІЯ (до 441), а пізніше навіть не родич, а євнух ХРИСАФІЙ.

ЛІ ШИМИНЬ
/храмове ім'я - ТАЙ-ЦЗУН/
(23.1.599 - 649),
китайський імператор (з 627) династії Тан.

НИЧИПІР I
(невід. - 811),
візантійський імператор з 802 року. Він зійшов на престол, скинувши імператрицю ІРИНУ. Уже тому галантним його назвати не можна. Він був скупий і відмовився платити данину багдадському халіфові ХАРУН АР-РАШИДУ, оспіваному в казках "Тисяча й одна ніч". Халіф покарав його за це, коли з 135-тисячним військом вдерся у Візантію й змусив імператора поступитися рядом міст і обклав його подвійною даниною.

Ничипір був дріб'язковий: за визнання імператорського титулу франкського короля КАРЛА ВЕЛИКОГО зажадав у своє володіння Венецію, Істрію й Далматинське узбережжя. Зате він, на відміну від своїх попередників, не забороняв шанування ікон, що не заважало йому конфісковувати церковні володіння й передавати їх його військовим, що підтримували, і чиновникам.

Само собою, що імператор був жадібний і заздрий, а тому обклав всіх непомірними податками. Погубило ж Ничипора його марнославство: вирішивши довести, що він полководець не гірше Олександра Македонського, імператор відхилив мирні пропозиції болгарського хана КРУМА й пішов на нього походом. Болгари заманили візантійське військо в гірську ущелину й майже всіх знищили.

Крум потім окантував череп Ничипора сріблом, перетворивши його в заздоровну чашу, і під час дружніх пиятик розповідав про імператора-невдаху. Веселі були часи...

АДРІАН III
/ADRIAN III/
(невід. - 885),
109-й по рахунку папа римський (884-885). В 1891 році був прилічений до лику святих, але чому - незрозуміло. Начебто б допомагав голодуючим жителям Рима.

Більше відомий помстою політичним супротивникам, яких за його наказом убивали, засліплювали, а їхніх удів проганяли оголеними по вулицях Рима.

ГЕНРІХ I ПТАХОЛОВ
(~876 - 936),
германський король (919-36), засновник саксонської династії.

ЕДГАР
/EDGAR/
(~942 - 975),
король древньої Англії (959-75), що заслужив прізвисько МИРОЛЮБНИЙ. В офіційній історіографії його вважають першим правителем об'єднаної Англії (під його владою перебували Мерсія, Нортумбрія й Уессекс).

Чарльз ДІККЕНС підтверджує, що король вигнав з монастирів всіх одружених священиків і оселив у них ченців строгого ордена бенедиктинців, але сам при цьому був безсоромним розпусником, міг сил відвезти дівицю з монастиря або вбити свого друга, щоб женитися на його дружині.

У його правління вовки, що ховалися в горах Уельсу, не тільки вирізали худобу в селищах, але й нападали на людей. Щоб позбутися від напасті, король звільнив валлійців від податків на умові, що ті щорічно будуть здавати в скарбницю 300 вовчих голів. За справу узялися так завзято, що чотири роки через в Англії не залишилося жодного хижака.

ВОЛОДИМИР I "ЧЕРВОНЕ СОНЕЧКО"
(~956 - 1015),
великий князь Київський з 980 року, при якому в 988 році пройшло хрещення Русі. Він саме зібрався йти на Новгород воювати з своїм сином Ярославом, який відмовився платити Києву дань. Ярослава він міг і не любити, адже він був сином полоцької княжни Рогнеди, яку Володимир прилюдно згвалтував.

Та іншого сина, Святополка, великий князь якраз у ці дні посадив у темницю - за дружбу з печенігами, поляками і наміром перейти в католицтво. Святополка він також міг не любити (його прозвали "окаянним", бо він вважався сином двох батьків, народженим грецькою черницею, яку ще Святослав захопив, Ярополк забрав собі, а Володимир прилучив до свого гарему після того, як вбив самого Ярополка). І раптово помер. Обом синкам ця смерть принесла користь - Ярослав лишився непокараним, а Святополк сів на київський стіл.

БОРИС
(у хрещенні Роман)
(до 998 - 1015),
князь ростовський, улюблений син Володимира "Ясне сонечко". Вбитий рідним братом Святополком під час гризні за київський "стіл".

ГЕНРІХ II СВЯТИЙ
(6.5.973 - 1024),
германський король із 1002 р., імператор Священної Римської імперії з 1014 р., останній із саксонської династії.

ОЛАФ II СВЯТИЙ
/OLAF II/
(~995 - 1030),
король Норвегії з 1015(16) по 1028 р. Нащадок уперше об'єднав країну ХАРАЛЬДА I ХОРФАГЕРА (Прекрасноволосого), він боровся на чолі загону вікінгів проти англійців і датчан, побував в Іспанії й Франції, де в 1013 році був хрещений.

Повернувшись на батьківщину в 1015 році, він відвоював землі, скорені датчанами й шведами, і став правити країною.

ЛАСЛО I СВЯТИЙ
/I. (SZENT) LASZLO/
(27.6.1040 - 1095),
король Угорщини з 1077 року. В історичній літературі його також називають Владиславом, тому що він був сином майбутнього короля БЕЛИ I і польської принцеси й народився в Польщі під час вигнання. Королем Ласло став після смерті брата Гейзи й значно розширив границі королівства.

При ньому була завойована Славонія (східна частина Хорватії), у якій було уведене католицтво. Придушивши селянські повстання й зміцнивши позиції церкви, Ласло I домігся остаточного торжества феодальних відносин і консолідації країни.

УРБАН II
/URBAN II/
(~1042 - 1099),
папа римський з 1088 року,він активно боровся за зміцнення папського впливу в християнському світі. При ньому була утворена папська курія - центральний орган керування католицькою церквою, в 1095 році на Клермонському соборі Урбан II проголосив 1-й хрестовий похід, але спроби нав'язати Візантії церковну унію з метою підпорядкування православної церкви папському престолу закінчились невдачею.

ГЕНРІХ II ПЛАНТАГЕНЕТ
/HENRY II/
(5.3.1133 - 1189),
король Англії з 1154 року, перший з династії Плантагенетів.

БЕРТОЛЬД
(невід. - 1198),
другий єпископ лівонський, що силоміць насаджував християнство в Прибалтиці.

ПИЛИП II АВГУСТ
/PHILIPPE AUGUSTE/
(21.8.1165 - 1223),
король Франції з 1180 року, що значно розширив територію країни й перетворив її в одну з найсильніших держав середньовічної Європи.

ПИЛИП ІІ АВГУСТ.
/PHІLІPPE AUGUSTE/,
(21.8.1165 - 1223),
король Франції з 1180 року, що значно розширив територію країни й перетворив її в одну з найсильніших держав середньовічної Європи.

БОНАВЕНТУРА
(Джованні ФІДАНЦА) /BONAVENTURA (Giovanni di FIDANZA)/
(невід. 1221 - 1274),
італійський філософ і церковний діяч, генерал ордена францисканців, кардинал. Сучасник ФОМИ АКВІНСЬКОГО прилічений до лику святих і включений у число 10 найбільших учителів християнської церкви.

БОНАВЕНТУРА.
(Джованні ФІДАНЦА) /BONAVENTURA (Gіovannі dі FІDANZA)/,
(невід. 1221 - 1274),
італійський філософ і церковний діяч, генерал ордена францисканців, кардинал.

Сучасник ФОМИ АКВІНСЬКОГО прилічений до лику святих і включений у число 10 найбільших учителів християнської церкви.

ХАЙМЕ I ЗАВОЙОВНИК
/JAIME I EL CONQUISTADOR/
(2.2.1208 - 1276),
король Арагону з 1213. Відвоював в арабів Балеарські острова (1229-35), Валенсію (1238).