СОКРАТ
(4.6.470 до н.е. - 399 до н.е.),
давньогрецький філософ. Своє вчення проповідував на вулицях і площах, сам нічого не писав. Обвинувачений у безбожництві й спокушанні молоді, по вироку суду випив отруту. Про його особистість, філософські погляди, обставинах смерті відомо із творів його учнів ПЛАТОНА й КСЕНОФОНТА.

(У жодній енциклопедії ви не знайдете точних дат життя Сократа, як і інших видатних представників Древньої Греції, але часом їх намагаються розрахувати по більше пізніх посиланнях року й дням давньогрецьких олімпіад. Я використаю ці дані, тому що інакше імена цих людей не будуть взагалі згадані в календарі.)

Учні намагались влаштувати філософу втечу та він відмовився тікати. Ще цікавий момент - останніми словами Сократа були: "Я винен Асклепію півня", що можна тлумачити так: "Життя - хвороба, і я вже вилікувався".

КОСТЯНТИН I ВЕЛИКИЙ
/Flavius Valerius CONSTANTINUS MAGNUS/
(27.2.280 - 337),
римський імператор з 306 року. Підтримував християнство, на смертному одрі наказав хрестити себе.

Головним діянням Костянтина стало заснування нової столиці Римської імперії. Він назвав її Другим, або Новим, Римом. Ці назви швидко вийшли із ужитку, і місто стало йменуватися «містом Костянтина» — Константинополем (суч. Стамбул).

На будівництво міста витратили величезні засоби: 30 тисяч кілограмів золота тільки на спорудження міських стін, критих колонад і водогонів. Щоб додати блиск новій столиці, пограбували стару. З Рима вивезли велику кількість статуй.

Майже всі великі міста імперії були змушені віддати частину творів мистецтва для Константинополя. Багато знатних римлян переселилися в нову столицю.

ПАХОМ ВЕЛИКИЙ
/PACHOMIUS/
(близько 287- 346),
єгипетський християнин, що поряд зі святим АНТОНІЄМ (252-356) уважається засновником чернецтва. Якщо св. Антоній особистим прикладом показав, якими якостями повинен володіти чернець, то Пахом установив правила чернечого гуртожитку.

БЕДА ВЕНЕРАБІЛІС
(ВИСОКОПОВАЖНИЙ) /BAEDA (BEDE, BEDA) VENERABILIS/
( 674 - 735),
чернець, філософ і літописець, що поклав початок англійської філософії.

Св. ГУБЕРТ
(~655 - 727),
місіонер і єпископ Льєжський. По легенді, Губерт звернувся в християнство після того, як йому з'явився олень із сяючим хрестом між рогами. Пізніше св. Губерта визнали заступником мисливців.

СИМЕОН
(864 або 865 - 927),
болгарський князь (з 893) і цар (з 919), при якому Перше Болгарське царство досягло своєї найбільшої могутності й культурного підйому.

ОТТОН I ВЕЛИКИЙ
(23.11.912 - 973),
німецький король (з 936 року). Найбільший представник саксонської династії німецьких королів, Оттон після підпорядкування Північної й Середньої Італії в 962 році заснував Священну Римську імперію, першим імператором якої він і став.

Абд ар-рахман АС-СУФІ
/Abd-al-Rahman AL SUFI/
(7.12.903 - 986),
арабський астроном, що склав в 960 році зоряний каталог. У Європі його праці довгий час не були відомі, тому було дивно довідатися, що він описав туманність Андромеди майже за 7 століть до того, як її відкрили тут за допомогою телескопа.

МЕЧИСЛАВ I
/MIESZKO/
(невід. - 25.5.992),
перший історично достовірний польський князь (близько 960-992). З династії Пястів, син Земомисла. У його правління почалося складання польської держави.

ВОЛОДИМИР II МОНОМАХ
(1053 - 1125),
послідовно князь смоленський, чернігівський, переяславский, великий князь київський. Син ВСЕВОЛОДА I і дочки візантійського імператора КОСТЯНТИНА МОНОМАХА, сів на золотий стіл після першого єврейського погрому в Києві, воював з половцями проти половців, заснував місто Володимир, а в «Повчанні», залишеному як заповіт синам, закликав синів не забувати його досвід.

ГЕНРІХ V
/HEINRICH V/
(11.8.1086 - 1125),
німецький король і імператор Священної Римської імперії з 1106 року, останній із Франконської династії.

ЮРІЙ ДОВГОРУКИЙ
(90-і рр. XI в. - 1157),
князь суздальський і великий князь київський, син Володимира Мономаха. При ньому вперше в літописах згадана Москва (1147). Прізвисько Довгорукий одержав тому, що в 30-і роки боровся за південний Переяславль і Київ.

Хендрик АВЕРКАМП
/Hendrick AVERCAMP/
(25.1.1585 - 1634),
голландський живописець. Похований у цей день.

ЕЛОІЗА
(~1098 - 1164),
кохана французького філософа й поета П'єра АБЕЛЯРА. Вона вивчала латинь і античних класиків у монастирі Аржантейль, про її дитинство й батьків нічого не відомо. Збереглося лише ім'я дядька, що вдочерив її, - Фульбер. Коли в будинку Фульбера оселився магістр Абеляр, щоб навчати 18-літню прийомну дочку каноніка філософії, П'єру вже було сорок.

Але він став не вчителем, а коханим дівчини. Замість філософських трактатів він став писати любовні вірші, які розучували всі жителі Парижа. Пізніше він писав про ті дні: "Руки частіше тяглися до тіла, ніж до книг, а очі частіше відбивали любов, ніж стежили за написаним". Вони таємно одружилися, народився син. Канонік, що порахував себе обманутим, найняв людей, і ті під час сну жорстоко скалічили Абеляра. Я вже здогадуюсь, як саме.

Філософ усамітнився від усіх у монастирі Сен-Дені під Парижем, а Елоіза за його волею стала черницею монастиря Аржантейль. Закохані більше не зустрічалися, з'єднували їх тільки листи. Коли після двадцяти років, проведених у монастирях, Абеляр помер, Елоіза поховала його тіло поруч із келією, у якій жила. Вона пережила П'єра на 22 роки. Сьогодні їхні могили перебувають на цвинтарі Пер-Лашез у Парижі.

ВАЛЬДЕМАР I ВЕЛИКИЙ
(14.1.1131 - 1182),
король Данії з 1157, правнук (по матері) київського князя ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА.

ФЕРДИНАНД III
/FERNANDO III, FERDINAND III/
( 1200 - 1252),
король Кастилії й Леона. Все його правління пройшло в нескінченних, але успішних війнах із сарацинами. Він відвоював у них величезні території, вигнав з них мусульман, перетворив мечеті в християнські храми. Головними завоюваннями короля були Кордова й Севілья.

В 1671 році Фердинанд III був прилічений папою КЛИМЕНТОМ X до лику святих. Колись загарбників причисляли до лику святих, потім викликали в міжнародний трибунал (але не всіх).

БЕЛА IV
/BELA IV/
(1206 - 1270),
угорський король (з 1235) з династії Арпадів.

МАГНУС VI ХОКОНСОН ЛАГАБЕТЕР
(від норв. Lagaboter, буквально - правник законів)
(1.5.1238 - 1280),
норвезький король із 1263, при якому був виданий перший загальнонорвезький кодекс (1274).

ДОВМОНТ
(ДАУМАНТАС)
(невід. - 1299),
псковський князь із 1266. Покинув Литву через міжусобну боротьбу, другою його батьківщиною стала Псковська земля. Тут він прийняв православ'я з ім'ям Тимофій і прославив себе як воєначальник у боротьбі з Тевтонським орденом. Православна церква прилічила князя до лику святих.

ДМИТРО ДОНСЬКОЙ
(12.10.1350 - 1389),
московський князь, великий князь володимирський, ворог Литви, союзник Тохтамиша проти Мамая.