На з'їзді німецьких лицарів в Акконі створена раніше під час третього хрестового походу організація по догляду за хворими перетворена в духовно-лицарський орден.
Нам він відомий як Тевтонський (Німецький) орден, а повна його назва надалі звучав як Орден лицарів німецького шпиталю св. Марії в Єрусалимі (Ordo Fratrum Domus Hospitalis Sanctae Mariae Teutonicorum in Jerusalem). Тоді ж був обраний перший великий магістр ордену Герман (або Генріх) ВАЛЬПОТ.
Крім трьох чернечих обітниць від членів ордену була потрібна обітниця боротьби з невірними. Відмітним знаком був чорний хрест на білому плащі (звідси прізвисько «хрестоносці»). Через століття Аккон був узятий сарацинами, але задовго до цього частина Тевтонського ордена вже перенесла свою діяльність у Європу, де в підсумку ними була завойована земля язичницького народу пруссів.
Тоді ж у їхні ряди влилися залишки розгромленого ордена мечоносців, а поширюючи свою владу далі на схід, хрестоносці створили (оскільки всі спроби з'єднати в одних руках правління Пруссією й Лівонією були безуспішні) на території сучасних Латвії (більшою мірою) і Естонії Лівонський орден, що більше трьох століть боровся з Литвою й Руссю.