НИЧИПІР I
(невід. - 811),
візантійський імператор з 802 року. Він зійшов на престол, скинувши імператрицю ІРИНУ. Уже тому галантним його назвати не можна. Він був скупий і відмовився платити данину багдадському халіфові ХАРУН АР-РАШИДУ, оспіваному в казках "Тисяча й одна ніч". Халіф покарав його за це, коли з 135-тисячним військом вдерся у Візантію й змусив імператора поступитися рядом міст і обклав його подвійною даниною.
Ничипір був дріб'язковий: за визнання імператорського титулу франкського короля КАРЛА ВЕЛИКОГО зажадав у своє володіння Венецію, Істрію й Далматинське узбережжя. Зате він, на відміну від своїх попередників, не забороняв шанування ікон, що не заважало йому конфісковувати церковні володіння й передавати їх його військовим, що підтримували, і чиновникам.
Само собою, що імператор був жадібний і заздрий, а тому обклав всіх непомірними податками. Погубило ж Ничипора його марнославство: вирішивши довести, що він полководець не гірше Олександра Македонського, імператор відхилив мирні пропозиції болгарського хана КРУМА й пішов на нього походом. Болгари заманили візантійське військо в гірську ущелину й майже всіх знищили.
Крум потім окантував череп Ничипора сріблом, перетворивши його в заздоровну чашу, і під час дружніх пиятик розповідав про імператора-невдаху. Веселі були часи...