Гай Юлій Цезар ГЕРМАНІК
(15 до н.е. - 10.10.19),
римський полководець, племінник і прийомний син імператора ТИБЕРІЯ, переможець німецьких племен.

ПЛАТОН
/PLATO/
(427 до н.е. - 347 до н.е.),
грецький філософ. (Цю дату народження Платона приводять деякі джерела, хоча точних даних немає.) І звали його інакше, адже Платон (широкий) - прізвисько, дане Сократом за широкі плечі. До зустрічі з цим гуру Платон був відомим поетом, спортсменом і багатим аристократом.

ВАСИЛЬ I МАКЕДОНЯНИН
/BASILEIOS I/
(836? - 29.8.886),
імператор Візантії з 867, засновник Македонської династії.

ГЕНРІХ II СВЯТИЙ
/HEINRICH II/
(973 - 13.7.1024),
німецький король із 1002 р., імператор Священної Римської імперії з 1014 р., останній із Саксонської династії.

ОМАР ХАЙЯМ
/Omar KHAYYAM/
(1048 - 4.12.1131),
перський і таджицький поет, математик і філософ, суфійський майстер.

КОСТЯНТИН ВСЕВОЛОДОВИЧ
(1186 - 2.2.1219),
великий князь володимирський в 1216-19, старший син ВСЕВОЛОДА ВЕЛИКЕ ГНІЗДО. Слабкий здоров'ям, він недовго княжив у Володимирові. До літописів увійшов із прізвиськом Добрий.

РУДОЛЬФ I
/RUDOLF I/
(1218 - 15.7.1291),
німецький король із 1273 року, перший з династії Габсбургів.

ОЛЕКСАНДР НЕВСЬКИЙ
(1220 - 14.11.1263),
князь, правнук ЮРІЯ ДОВГОРУКОГО й онук ВСЕВОЛОДА ВЕЛИКЕ ГНІЗДО.

МАГНУС VI ХОКОНСОН ЛАГАБЕТЕР
(від норв. LAGABOTER, буквально - правник законів)
(1238 - 9.5.1280),
норвезький король із 1263, при якому був виданий перший норвезький звід законів (1274).

ДАНТЕ АЛІГ'ЄРІ
/DANTE ALIGHIERI/
(1265 - 14.9.1321),
італійський поет, автор "Божественної комедії". (Дата його народження вірогідно не відома, вам пропонується лише один з варіантів, що зустрічаються.)

ДАНТЕ АЛІГ'ЄРІ
/DANTE ALIGHIERI/
(або 21.5.1265 - 14.9.1321),
італійський поет і філософ.

КАРЛ IV
/KARL IV/
(1316 - 29.11.1378),
імператор Священної Римської імперії й німецький король із 1347. Як чеський король відомий під ім'ям КАРЛА I /KAREL/ з 1346. Належав до династії Люксембургів.

ІБН ХАЛЬДУН Абдурахман Абу Зейн ібн Мухаммед
(1332 - 17.3.1406),
арабський історик і філософ. Основна його праця "Книга повчальних прикладів по історії арабів, персів, берберів і народів, що жили з ними на землі" є основним джерелом по середньовічній історії Північної Африки.

ІОАНН БЕЗСТРАШНИЙ
/JEAN SANS PEUR/
(1371 - 10.9.1419),
герцог Бургундії (з 1404), боровся за владу у Франції, що знищувала своїх суперників і сам убитий під час переговорів.

ГЕНРІХ IV
(4.4 або 30.5.1366 - 20.3.1413),
король Англії з 1399 року, засновник династії Ланкастерів. З огляду на його лукавство до сходження на преcтол, беззаконне захоплення влади й, особливо, введення ним звірячого правила палити проповідників, іменованих єретиками, можна сказати, що по королівських мірках він був недурним королем (Діккенс).

Ніколо МАКІАВЕЛЛІ
/Niccolo MACHIAVELLI/
(1469 - 22.6.1527),
наставник государів.

Альбрехт ДЮРЕР
/Albrecht DURER/
(1471 - 6.4.1528),
німецький живописець, найбільший художник німецького Відродження.

КЛИМЕНТ VII
/Джуліо МЕДИЧІ/ /KLEMENS VII (Giulio de MEDICI)/
(1478 - 25.9.1534),
папа римський (1523-34). Останній папа епохи Відродження був набожним і скромним, але незаповзятливим і неактивним. Жодне зі своїх починань він не міг довести до кінця. Підтримував то французького короля ФРАНЦИСКА I, то його супротивника імператора Священної Римської імперії КАРЛА V. І хоча для боротьби з Реформацією він затвердив орден капуцинів, його більше цікавили італійські справи й зміцнення позицій родини Медичі.

Єдиною справою, доведеною до кінця, була відмова визнати недійсним шлюб англійського короля ГЕНРІХА VIII з першою дружиною КАТЕРИНОЮ АРАГОНСЬКОЮ і схвалити його одруження з ГАННОЮ БОЛЕЙН. Правда, вирішував він це питання більше шести років. Результатом став розрив англіканської церкви з Римом.

АЛЬБРЕХТ
/ALBRECHT von BRANDENBURG-PREUSSEN/
(1490 - 20.3.1568),
бранденбурзький курфюрст із династії Гогенцоллернів. Він був останнім великим магістром Тевтонського ордену, став першим герцогом Пруссії, заснував університет у Кенігсберзі. Час перебування Альбрехта біля влади було відзначено активними дипломатичними відносинами з Москвою.

Але невдачі великого князя ВАСИЛЯ III у боротьбі з поляками не допомогли ордену уникнути васальної залежності від Польщі, також безуспішною виявилася й спроба Альбрехта виступити посередником у переговорах між московським государем і папою римським ЛЬВОМ X, що намагався схилити Василя Івановича до унії російської церкви з римською.

Митрополит Данило
духовний письменник, відомий церковний діяч і публіцист. В 1539 р. засланий у Волоколамський монастир, де й помер в 1547 р.