У. К. ХЕНДІ
(Вільям Кристофер) /W.C. (William Christopher) HANDY/
(16.11.1873 - 1958),
американський негритянський музикант, композитор, прозваний «батьком блюзу».
Він одержав освіту в коледжі, організував свій колектив, що грав танцювальну музику, але один раз публіка зажадала в них щось інше й прогнала зі сцени, на яку вийшли місцеві музиканти, що виконували примітивний блюз. Хенді зрозумів, яка сила криється в народних наспівах і став сам складати пісні, які назвав блюзами.
Прикметник «blue» з 16 століття зв'язувалося не тільки з кольорами (синій, голубой), але й характеризувало людини, його настрій, коли він перебуває в розпачі, сумує. У наступному столітті з'явилося вираження «blue devils» (дияволи суму), яким стали називати демонів, що викликають такий стан душі, а в середині 18 століття його скоротили до «blues». Хэнди тільки зв'язав його з музикою, давши назву новому жанру. Але навіть тут його формально не можна вважати першовідкривачем. Свій перший блюз він написав в 1909 році, пісня одержала назву The Memphis Blues, але через проблеми з пошуком видавця її надрукували наприкінці вересня 1912 року.
А місяцем-двома раніше були опубліковані Baby Seals Blues і Dallas Blues інших авторів. Головна заслуга Хенді в тім, що, складаючи блюзи й друкуючи ноти пісень (індустрія грамзапису тоді тільки починала розвиватися), він сприяв поширенню й популярності жанру. Він сам склав десятка чотири блюзів, самим знаменитим з яких став St. Louis Blues. Назва пісні сталася й назвою хокейного клубу НХЛ із Сент-Луїса. В останню путь його проводжали 150 000 чоловік.
Пам'ять Хенді була ввічнена й випуском пам'ятної марки в 1969 році, впровадженням музичної нагороди його імені, яку з 1980 року вручають кращим блюзовим виконавцям. Єдиним, хто претендував на його славу, був Джеллі Ролл МОРТОН, короткий час працював з Хенді в Мемфісі в 1908 році. Але якщо згадати, то Мортон називав себе й родоначальником джазу, що він нібито створив в 1902 році, коли йому було 12 років (за іншим даними - 17).